ЦИФРОВІ ОСВІТНІ ПЛАТФОРМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol10i4-004Ключові слова:
цифрові освітні ресурси, цифрові освітні платформи, неформальна освіта, відкрита освіта, навчання на ВОР, доступ до освітніх ресурсів, професійна підготовкаАнотація
Метою статті є аналіз категорії «відкриті освітні ресурси» та аналіз окремих цифрових освітніх платформ. Для досягнення мети використано теоретичні методи наукового пізнання, зокрема, аналіз, порівняння і узагальнення наукових положень психолого-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі й електронних видань, для виявлення стану розробленості проблеми, моніторинг відкритих освітніх ресурсів та соціальних мереж на предмет організації неформальної освіти. Представлено термінологічний аналіз поняття «неформальна освіта». Подано її характеристики. Обґрунтовано, що цифрові освітні ресурси можуть бути інструментом реалізації неформальної освіти у сучасному цифровому суспільстві. Показано, що у розробці та поширенні освітніх Інтернет-ресурсів беруть участь різні організації: освітні установи (університети і школи), органи державного управління (міністерства і відомства), приватні компанії. Розроблені освітні Інтернет-ресурсів, як правило, розміщуються на вебсерверах розробників. Оператори Інтернет-ресурсів створюють інформаційні системи, що поєднують відкриті освітні ресурси, пропонують користувачам широкий набір Інтернет-сервісів таких як пошук, каталог, співтовариство розробників і користувачів ресурсів. Розглянуто категорію відкритих освітніх ресурсів як освітніх ресурсів, які пропонуються у відкритому доступі на безкоштовній основі. Подано короткий огляд освітніх платформ, які надають доступ до відкритих освітніх ресурсів: MIT OpenCourseWare, EdX, Coursera, Udemy, EdEra, Prometheus. Зроблено висновок, що перелік відкритих освітніх ресурсів на сьогоднішній день дуже великий. Кожен освітній ресурс має свої характерні особливості та має властивість динамічності. Їх реалізація здійснюється у парадигмі неформальної освіти.
Посилання
About OCW | MIT OpenCourseWare | Free Online Course Materials. URL: https://ocw.mit.edu/about/
Bates T. National strategies for e-learning in post-secondary education and training. UNESCO, 2001. 132 p.
Coursera — Википедия. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Coursera
Defining eLearning / Performance, Learning, Leadership, & Knowledge Site. URL: http://www.nwlink.com/~donclark/hrd/elearning/define.html.
EdEra – студія онлайн-освіти. URL: https://www.ed-era.com/
Faulkner G., Dwyer J., Irving H. Specialist or Nonspecialist Physical Education Teachers in Ontario Elementary Schools: Examining Differences in Opportunities for Physical Activity. The Alberta Journal of Educational Research, 2008. № 54 (4). Р. 407-419.
Fogel V.A., Miltenberger R.G., Graves R., Koehler S. The effects of exergaming on physical activity among inactive children in a physical education classroom. Journal of Applied Behavior Analysis, 2010. № 43 (4). Р. 591-600.
Hafner, Katie. Higher Education Reimagined With Online Courseware, New York Times. URL: https://www.nytimes.com/2010/04/18/education/edlife/18open-t.html
Hylén, Jan. Giving Knowledge for Free: The Emergence of Open Educational Resources. OECD Publishing, 2007. P. 30. DOI:10.1787/9789264032125-en.
OER for Assessment and Credit for Students. Wikieducator. URL: http://wikieducator.org/OER_for_Assessment_and_Credit_for_Students/Archive.
Pokryshen D. Information system of accounting for professional development of educators in formal and non-formal education. Фізико-математична освіта, 2021. Випуск 5(31). С. 6-10.
Prometheus – масові безкоштовні онлайн-курси. URL: https://prometheus.org.ua
Schools and Partners | edX. URL: https://www.edx.org/schools-partners
Sophie Touzé. Open Educational Resources in France: Overview, Perspectives and Recommendations. UNESCO Institute for Information Technologies in Education, 2014. 104 p.
Tuomi, Ilkka. OER and transformation of education. European Journal of Education. Mar2013, Vol. 48 Issue 1, p58-78. 21p. 3 Diagrams, 1 Chart. DOI: 10.1111/ejed.12019.
Yurchenko A., Drushlyak M., Sapozhnykov S., Teplytska S., Koroliova L., Semenikhina O. Using online IT-industry courses in the computer sciences specialists’ training. International Journal of Computer Science and Network Security, 2021. Vol. 21 No. 11. pp. 97-104.
Аніщенко О., Лук’янова Л., Прийма С. Неформальна освіта дорослих –освітній тренд XXІ століття. Рідна школа, 2017. № 11-12. С. 3-7.
Борисенко В. Формування здоров’язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання. Освіта. Інноватика. Практика, 2021. Том8, №1. С. 6-12.
Дегтярьова Н., Гонтар О., Вернидуб Г. Ставлення до масових відкритих онлайн-курсів як форми неформальної освіти. Фізико-математична освіта, 2021. Том32. №6. С. 18-22.
Кічерова М. Н., Зюбан Є. В., Муслімова Є. О. Неформальна освіта: міжнародний досвід визнання компетенцій. Питання освіти, 2020. № 1. С. 126-158.
Носаченко Д., Юрченко А. Організація гурткових занять з 3d-моделювання в середовищі Cinema 4D. Освіта. Інноватика. Практика, 2020. Том7, №1. С. 39-47.
Носенко Ю.Г., Сухіх А.C. Відкрита наука в контексті побудови суспільства знань і цифрових перетворень європейського простору. Фізико-математична освіта, 2020. Випуск 4(26). С. 85-92.
Онлайн-курси — вивчайте будь-яку тему у власному темпі | Udemy. URL: https://www.udemy.com/
Семеніхіна О.В., Юрченко А.О., Сбруєва А.А., Кузьмінський А.І., Кучай О.В., Біда О.А. Відкриті цифрові освітні ресурси у галузі ІТ: кількісний аналіз. Інформаційні технології і засоби навчання, 2020. Том 75. №1. С. 331-348.
Стартують безкоштовні масові онлайн-курси підготовки до ЗНО. URL: https://prometheus.org.ua/zno_online_courses/
Фонарюк О.В. Неформальна математична освіта: аналіз веб-ресурсів. Фізико-математична освіта, 2020. Випуск 4(26). С. 119-123.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Марія Острога, Володимир Шамоня, Ольга Шершень
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
