ВІЗУАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ БЛОК-СХЕМ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i7-012Ключові слова:
алгоритмічне мислення, програмування, блок-схема, візуальне моделювання, професійна підготовка, майбутні вчителі інформатики, цифрові інструменти, методика навчання програмуванню, візуалізація, інформатикаАнотація
Формування алгоритмічного мислення як ключового компоненту професійної підготовки майбутніх учителів інформатики є фундаментальним для їх подальшого успішного оволодіння програмуванням та викладанням цієї дисципліни. Незважаючи на те, що алгоритмічний підхід складає основу програмної діяльності та вимагає вміння аналізувати задачі, мислити структурно та візуалізувати логіку рішень, сучасна університетська освіта часто демонструє фрагментарність у його розвитку. Це призводить до того, що навчання зводиться до механічного розв’язування вправ або заучування синтаксису без глибокого розуміння принципів побудови алгоритмів. У статті досліджено педагогічний потенціал побудови блок-схем як інструмента розвитку алгоритмічного мислення у процесі професійної підготовки майбутніх учителів інформатики. Особливу увагу приділено окресленню педагогічних умов, за яких візуальне моделювання алгоритмів сприяє осмисленому формуванню логіко-структурного мислення студентів, а також аналізу цифрових середовищ, придатних для реалізації такого підходу в навчальному процесі. Аргументовано, що блок-схема виступає проміжною ланкою між вербальним описом задачі та програмною реалізацією, дозволяючи студентам не лише формалізувати алгоритм, а й розвивати здатність до його пояснення в педагогічному контексті. У результаті дослідження виокремлено три групи умов ефективного застосування блок-схем: когнітивно-методичні, організаційно-технологічні та професійно-орієнтовані. Проведено порівняльний аналіз функціоналу цифрових інструментів (Flowgorithm, Visual Paradigm Online, diagrams.net, Blockly, EduBlocks), за результатами якого сформульовано рекомендації щодо їх доцільного використання на різних етапах навчання алгоритмів. Підкреслено необхідність поєднання технічного освоєння середовищ з розвитком педагогічної рефлексії у студентів, що дозволяє сформувати методичну готовність до викладання основ алгоритмізації в умовах шкільної інформатики.
Посилання
Coşkunserçe, O. (2023). Comparing the use of block-based and robot programming in introductory programming education: Effects on perceptions of programming self-efficacy. Computer Applications in Engineering Education, 31(5), 1234–1255. https://doi.org/10.1002/cae.22637
Espinal, A., Vieira, C., & Guerrero-Bequis, V. (2022). Student ability and difficulties with transfer from a block-based programming language into other programming languages: A case study in Colombia. Computer Science Education, 33(4), 567–599. https://doi.org/10.1080/08993408.2022.2079867
Khvorostina, Y., Shamonia, V., & Semenikhina, O. (2025). The connection between the study of mathematics and programming through the prism of scientific and pedagogical research. Вісник науки та освіти, 4(34), 932–945. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-4(34)-932-945
Rudenko, Y., Drushlyak, M., Osmuk, N., Shvets, O., Kolyshkin, O., & Semenikhina, O. (2022). Problems of teaching pupils of non-specialized classes to program and ways to overcome them: Local study. International Journal of Computer Science and Network Security, 22(1), 105–112. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.1.16
Semenikhina, O. V., & Rudenko, Y. O. (2018). Проблеми навчання програмувати учнів старших класів та шляхи їх подолання. Інформаційні технології і засоби навчання, 66(4), 54–64.
Дегтярьова, Н., Петренко, С., & Удовиченко, О. (2023). Робота з графічними віджетами при вивченні мови програмування Python в закладах загальної середньої освіти. Освіта. Інноватика. Практика, 11(4), 26–34. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i4-004
Кобильник, Т., Когут, У., & Жидик, В. (2021). Методичні аспекти вивчення основ алгоритмізації і програмування мовою Python у шкільному курсі інформатики у старших класах. Фізико-математична освіта, 31(5), 36–44. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-006
Пенко, В., & Пенко, О. (2023). Використання візуалізації на різних етапах вивчення дисципліни «Програмування». Освіта. Інноватика. Практика, 11(2), 31–39. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i2-005
Юрченко, А.О., Беспалий, В.Р., & Семеніхіна, О.В. (2025). Навчання програмуванню в цифрову епоху: роль MOOC і візуалізації у формуванні алгоритмічної грамотності. Суспільство та національні інтереси, 8(16), 325-335. https://doi.org/10.52058/3041-1572-2025-8(16)-325-335
Юрченко, А. О., Семеніхіна, О. В., Хворостіна, Ю. В., & Удовиченко, О. М. (2019). Навчання програмувати в старшій школі крізь призму чинних навчальних програм. Фізико-математична освіта, 2(20), Ч.2, 47–54.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Роман Момот, Артем Юрченко, Олена Семеніхіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
