CHATGPT AS A TOOL FOR OPTIMIZING INDEPENDENT WORK AND DEVELOPING STUDENTS’ DIGITAL COMPETENCE
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i2-005Keywords:
training, educational technologies, training of specialists, digitalization, distance learning, competence, ethical norms, academic integrityAbstract
The appearance of powerful digital means of mass use contributes to the rethinking of the forms of organization of the educational process of future specialists. There are concerns about the falsification of learning due to the widespread use of large language models by students. Objectives is to investigate the potential application of the Generative Pretrained Transformer (ChatGPT) in the educational process of a higher school. Methodology. To solve the research question, relevant methods of pedagogical research of theoretical orientation were applied. Results. ChatGPT is found to be the newest large language model that allows multi-round dialogue in human language. The functions of this tool include its use in the educational process as a prompt or consultant, including creative processing and translation of texts, as well as spell checking. ChatGPT allows you to optimize the process of preparation and presentation of educational materials, as well as be used for testing preparation and control of the work done by students. Discussion. The conducted research continues the current discussion on the feasibility of introducing ChatGPT into the educational process as an innovative technology for working with text. It has been established that there are cautions regarding the use of this tool by students, in the context of violation of integrity and reduction of initiative and motivation in learning. It is noted that the modern version of ChatGPT, taking into account the established advantages, can be successfully used by teachers and students in a controlled manner to optimize work with texts and research data, especially for their generalization, critical thinking and presentation. In general, the application of ChatGPT in education can become a prerequisite for the modification of digital and communicative competence, which are formed and developed in the process of learning and professional activity. Conclusions. The conducted research summarizes the possible advantages that ChatGPT can bring to the educational process. This tool is actively used by both students and teachers. The identified advantages of ChatGPT can be considered in the context of the application of other large language models. In the future, their use in education at various levels will increase, and the algorithms of their work will change. The obtained results make it possible to use them in practical activities and further theoretical and practical studies of the possibilities of ChatGPT for education. Further research will be aimed at developing recommendations for the use of ChatGPT in the organization of independent work of education seekers.
References
Абілова О., Беркещук І., Ван Ц. Штучний інтелект у формуванні цифрової грамотності та інформаційної безпеки здобувачів освіти. Перспективи та інновації науки. 2023. № 12 (30). С. 87-99. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-12(30)-88-99
Алєксєєва С. Цифрова компетентність: стратегічні орієнтири та успішні практики. Перспективи та інновації науки. 2023. № 10 (28). С. 45-55. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-10(28)-45-55
Бубнов І.В. Можливості та ризики використання штучного інтелекту в освітній сфері сучасної України. XI International Scientific and Practical Conference (Florence, November 27-29, 2023). Florence, Italy, 2023. С. 285-290. URL: https://eu-conf.com/ua/events/the-latest-information-andcommunicationtechnologies-in-education/
Балик Н., Шмигар Г. Впровадження штучного інтелекту в освіту шляхом використання Chat GPT. Актуальні аспекти розвитку STEAM‐освіти в умовах євроінтеграції : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Кропивницький, 21 квітня 2023 року). Кропивницький, 2023. С. 147–149. URL: https://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28824
Драч І., Петроє О., Бородієнко О., Регейло І., Базелюк О., Базелюк Н., Слободянюк О. Використання штучного інтелекту у вищій освіті. Міжнародний науковий журнал «Університети і лідерство». 2023. № 15. С. 66-82. https://doi.org/10.31874/2520- 6702-2023-15-66-82
Al Darayseh A. Acceptance of artificial intelligence in teaching science: Science teachers’ perspective. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2023. Т. 4. Р. 100132. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2023.100132
Горчинський С. В., Софілканич М. І., Горбенко І. Ф. Якість української освіти й академічна доброчесність: вплив застосування штучного інтелекту. Академічні візії. 2023. № 20. С. 1-9. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.8022979
Семеновська Л. А. Професійна компетентність викладача в контексті цифровізації вищої освіти. Слово і справа Антона Макаренка: український та європейський контексти: матеріали ХХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 16-17 березня 2023 р.). Полтава, 2023. С. 93-94. URL: http://elcat.pnpu.edu.ua/docs/%D0%97%D0%91%D0%86%D0%A0%D0%9D%D0%98%D0%9A_2023.pdf#page=93
Кочерга Є., Чаус Г., Романець О. Цифровізація освіти та удосконалення інформаційно-цифрової компетентності вчителів. Стратегічні напрямки розвитку науки: фактори впливу та взаємодії: Матеріали конференцій МЦНД (м. Рівне, 7 квітня 2023 р.). Рівне, 2023. С. 155-157. URL: https://archive.mcnd.org.ua/index.php/conference-proceeding/article/download/512/522
Панухник О. Штучний інтелект в освітньому процесі та наукових дослідженнях здобувачів вищої освіти: відповідальні межі вмісту ШІ. Галицький економічний вісник. 2023. № 4 (83). C. 202-211. https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.04
Мар’єнко М., Коваленко В. Штучний інтелект та відкрита наука в освіті. Фізико-математична освіта. 2023. № 38(1). С. 48-53. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-007
Певень К., Хміль Н., Макогончук Н. Вплив штучного інтелекту на зміну традиційних моделей навчання та викладання: аналіз технологій для забезпечення ефективності індивідуальної освіти. Перспективи та інновації науки. 2023. № 11 (29). С. 306-316. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-11(29)-306-316
Кірієнко У. В. Цифрова трансформація освітнього простору: тенденції, кейси, обмеження (аналітичний огляд). Аналітичний вісник у сфері освіти й науки: довідковий бюлетень. 2023. № 17. С. 67-82. URL: https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/VNIASO-AHSEduSci-RB17-2023.pdf
Семигіна Т., Федюк В. Цифрова компетентність як інструмент регулювання ринку праці. Економіка та суспільство. 2022. № 40. С. 1-8. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-41
Іванова Л. С. Професійні та цифрові компетентності педагога. Педагогіка вищої школи: досвід і тенденції розвитку: Матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 25 жовт. 2023 р.). Запоріжжя, 2023. C. 105-107. URL: https://www.znu.edu.ua/faculty/spp/nauka/ped/zb__rnik_tez_pvsh_2023_pravka_1.pdf.
Шаров С. В. Сучасний стан розвитку штучного інтелекту та напрямки його використання. Українські студії в європейському контексті: зб. наук. пр. 2023. № 6. С. 136-144. URL: http://obrii.org.ua/usec/storage/conference/zb_vol6_2023.pdf#page=137
Терепищий С. Медіаграмотність в епоху штучного інтелекту: інтеграція інструментів і методів штучного інтелекту в сучасні педагогічні підходи. Педагогіка. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2023. Т. 60. С. 195-202. https://doi.org/10.24919/2308-4863/60-4-31
Філіпенко Л. В., Думанський О. В., Козак О. В. Академічна доброчесність в науковому та освітньому середовищі закладів освіти України: погляд крізь призму наявності штучного інтелекту. Академічні візії. 2023. № 19. С. 1-9. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7966703
Миколайчук І. П. Цифрова компетентність фахівців в середовищі глобальних змін. Економіко-правові аспекти господарювання: сучасний стан, ефективність та перспективи: матеріали VIІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 23-24 вересня 2022 р.). Одеса, 2022. С. 171-174. URL: https://www.researchgate.net/profile/Vadym-Polishchuk/publication/365610152_Osoblivosti_finansovoi_politiki_v_umovah_vijskovogo_stanu/links/637a769e54eb5f547cec296b/Osoblivosti-finansovoi-politiki-v-umovah-vijskovogo-stanu.pdf#page=171
Чернух Д. Цифрові навички і цифрова компетентність: європейський досвід і можливості його застосування в Україні. Implementation of modern technologies in science: The 13th International scientific and practical conference (Varna, December 20-23, 2022). Varna, Bulgaria, 2022. С. 130-139. URL: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/bitstream/123456789/6007/1/XIII-Implementationofmoderntechnologiesinscience20-232022..pdf#page=132
Клименко В. Ю. Штучний інтелект як невід’ємна частина навчання в умовах воєнного часу. Наука та освіта в умовах воєнного часу : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпро, 28 жовтня 2023 р.). Дніпро, 2023. С. 33-35. URL: https://researcheurope.org/wp-content/uploads/2023/10/re-28.10.23.pdf#page=33
Rospigliosi P. Artificial intelligence in teaching and learning: what questions should we ask of ChatGPT?. Interactive Learning Environments. 2023. Т. 31. № 1. Р. 1-3. https://doi.org/10.1080/10494820.2023.2180191
Akgun S., Greenhow C. Artificial intelligence in education: Addressing ethical challenges in K-12 settings. AI and Ethics. 2022. Т. 2. № 3. Р. 431-440. https://doi.org/10.1007/s43681-021-00096-7
Kasneci E., Seßler K., Küchemann S., Bannert M., Dementieva D., Fischer F., Gasser U., Groh G., Günnemann S., Hüllermeier E., Krusche S.. ChatGPT for good? On opportunities and challenges of large language models for education. Learn. Indiv Differ. 2023. № 103. Р. 102274. https://doi.org/10.1016/j.lindif.2023.102274
Celik I., Dindar M., Muukkonen H., Järvelä S. The promises and challenges of artificial intelligence for teachers: A systematic review of research. TechTrends. 2022. № 66(4). Р. 616-630. https://doi.org/10.1007/s11528-022-00715-y
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Андрій Єфременко, Ганна Полторацька, Олена Насонкіна, Михайло Марченков, Яна Алексєнко
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Authors grant the journal a right of the first publication of the work under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License (CC BY-NC 4.0)that allows others freely to use (read, copy and print) submissions, search content and link to published articles, disseminate their full text and use them for any legitimate non-commercial purposes (i.e. educational or scientific) with the mandatory reference to the article’s authors and initial publication in this journal.
- Original published articles cannot be used by users (exept authors) for commercial purposes or distributed by third-party intermediary organizations for a fee.
