МІНІМІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ВТРАТ: РОЗВИТОК УМІННЯ ВЧИТИСЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i6-015Ключові слова:
уміння вчитися, початкова освіта, воєнний стан, освітні втрати, навчальні втрати, мінімізація навчальних втратАнотація
В умовах воєнного стану ключову значущість має забезпечення перспективності початкової освіти, а саме сформованості функційної грамотності учнів (уміння читати, писати, рахувати), їхньої цифрової освіченості й уміння (самостійно) вчитися. Стаття присвячена останньому складнику: вивченню проблеми формування та розвитку вміння вчитися учнів 1–4 класів. У роботі проведено аналіз, систематизацію й узагальнення результатів психолого-педагогічних досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців за цим напрямом; охарактеризовано сутність і структуру вміння вчитися, ключові сучасні підходи до його формування та розвитку; визначено можливі шляхи формування та розвитку вміння вчитися учнів початкової школи в умовах воєнного стану.
Уміння вчитися, за визначенням О. Савченко, розглядається як метауміння, що включає структуровані знання про способи діяльності, досвід їх застосування, особистий пізнавальний досвід і ціннісне ставлення до самостійного навчання. Структура цього вміння охоплює п’ять компонентів: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, контрольно-оцінювальний і рефлексивно-корекційний.
Формування та розвиток уміння вчитися може здійснюватись згідно положень когнітивно-психологічного, соціокультурного підходів або їх інтеграції. Реалізація цих підходів в умовах воєнного стану є одним з важливих завдань сучасної системи початкової освіти в Україні. Це зумовлює необхідність забезпечення сукупності організаційних та психолого-педагогічних умов, насамперед створення емоційно-комфортної дружньої атмосфери в класі; моніторингу освітніх (навчальних) здобутків і втрат учнів; персоналізації навчання згідно потреб учнів, наявних у них освітніх (навчальних) втрат і прогалин; психоемоційного стану дітей; забезпечення свідомості учнів щодо мети та цілей навчання; сприяння усвідомленню учнями суті процесу учіння.
Вплив на суб’єктів освітнього процесу задля розвитку вміння вчитися учнів початкової школи має бути комплексним і передбачати зміни як в початковій освіті так і під час підготовки (майбутнього) вчителя в закладах вищої освіти та на курсах підвищення кваліфікації.
Посилання
Бех І. Компетентнісний підхід як освітня стратегія. Компетентнісний вимір особистісного зростання учнівської молоді: теорія, практика, досвід : Матеріали Всеукр. науково-практ. конф, м. Київ, 10–11 квіт. 2012 р. С. 6–13. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/8772.
Величко Л. Компетентнісний і «зунівський» підходи в навчанні: порівняння ознак. Біологія і хімія в рідній школі. 2017. Т. 4, № 122. С. 2–5. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/158553891.pdf.
Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : навч. посіб. 2-ге вид. Дрогобич : Коло, 2006. 326 с.
Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 373 с.
Ліпчевська І. Розвиток умінь візуалізації навчальної інформації вчителів початкової школи : дис. … д-ра філософії в галузі педагогіки : 011. Київ, 2024. 464 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/739908/
Лук’янчиков М. Проєктувальні уміння – важлива складова професійної підготовки майбутнього вчителя музики. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2016. Т. 86, № 4(41). С. 59–63.
Малихін О. Система умінь самоорганізації і самоконтролю учбової діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів та її функціонування у процесі організації і здійснення самостійної навчальної діяльності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. 2008. № 9(19). С. 122–128.
Педагогiчний словник / ред. М. Ярмаченко. Київ : Пед. думка, 2001. 516 с.
Пометун О. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : монографія. Київ, 2004. С. 15–25.
Савченко О. Дидактика початкової освіти : підруч. для вищ. навч. закл. 2-ге вид. Київ : Грамота, 2013. 504 с.
Савченко О. Уміння вчитися – ключова компетентність молодшого школяра. Київ : Пед. думка, 2014. 175 с.
Серман Л. Уміння як синтетична властивість особистості. Проблеми освіти. 2011. № 66. С. 132–137.
Barudžija G. The Correlation of the Catholic Religious Education with Teaching Subjects and Cross-Curriculum Topics in Primary Schools and Gymnasium Curricula. Bogoslovska smotra. 2023. Vol. 93, no. 1. P. 119–143. URL: https://doi.org/10.53745/bs.93.1.6
Gleasure S., Parkinson S. Exploring Irish primary school children’s perceptions of themselves as learners in preparation for the key competency of ‘being an active learner’ within the Primary Curriculum Framework. Irish Educational Studies. 2023. P. 1–14. URL: https://doi.org/10.1080/03323315.2023.2263217
Hoskins B., Ulf Fredriksson. Learning to Learn: What is it and can it be measured?. European Communities, 2008. 44 p.
Lara Nieto-Márquez N., Baldominos A., Pérez-Nieto M. Á. Digital Teaching Materials and Their Relationship with the Metacognitive Skills of Students in Primary Education. Education Sciences. 2020. Vol. 10, no. 4. P. 113. URL: https://doi.org/10.3390/educsci10040113
Learning to Learn: teacher research in the Zone of Proximal Development / E. Hall et al. Teacher Development. 2006. Vol. 10, no. 2. P. 149–166. URL: https://doi.org/10.1080/13664530600773119
Lee W. O. Lifelong learning and learning to learn: An enabler of new voices for the new times. International Review of Education. 2014. Vol. 60, no. 4. P. 463–479. URL: https://doi.org/10.1007/s11159-014-9443-z
Letina A. Development of Students’ Learning to Learn Competence in Primary Science. Education Sciences. 2020. Vol. 10, no. 11. P. 325. URL: https://doi.org/10.3390/educsci10110325
Pifarré M., Li L. Characterizing and unpacking learning to learn together skills in a wiki project in primary education. Thinking Skills and Creativity. 2018. Vol. 29. P. 45–58. URL: https://doi.org/10.1016/j.tsc.2018.06.004
Pirrie A., Thoutenhoofd E. D. Learning to learn in the European Reference Framework for lifelong learning. Oxford Review of Education. 2013. Vol. 39, no. 5. P. 609–626. URL: https://doi.org/10.1080/03054985.2013.840280
Ponomariovienė J., Jakavonytė-Staškuvienė D. Solutions for Independent Goal Setting and Implementation of Primary School Students Fostering the Competence of Learning to Learn. Education Sciences. 2024. Vol. 14, no. 4. P. 368. URL: https://doi.org/10.3390/educsci14040368
Radovan M. Cognitive and metacognitive aspects of key competency “learning to learn”. Pedagogika. 2019. Vol. 133, no. 1. P. 28–42. URL: https://doi.org/10.15823/p.2019.133.2
Thoutenhoofd E. D., Pirrie A. From self-regulation to learning to learn: observations on the construction of self and learning. British Educational Research Journal. 2013. Vol. 41, no. 1. P. 72–84. URL: https://doi.org/10.1002/berj.3128
Waeytens K., Lens W., Vandenberghe R. `Learning to learn': teachers’ conceptions of their supporting role. Learning and Instruction. 2002. Vol. 12, no. 3. P. 305–322. URL: https://doi.org/10.1016/s0959-4752(01)00024-x
Weinstein C., Mayer R. The Teaching of Learning Strategies. Handbook of Research on Teaching. 3rd ed. New York, 1986. P. 315–327.
Woolfolk А. Educational Psychology. Boston : Education Limited, 2016.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Інна Ліпчевська

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


