PREVENTION OF FEAR AND ANXIETY IN PUBLIC SPEAKING
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i6-011Keywords:
public speaking activity, orator (speaker), prevention, public speech, target audience, fear, anxiety, state of public loneliness, positive thinking, emotions, emotional arousalAbstract
The fear of public speaking holds an honorable second place among the most common human fears. This article presents a palette of fears experienced by speakers. It is shown that, in most cases, speakers are not afraid of the speech itself, but rather of public judgment or shame, rejection, incompetence, hostility, loss of face, negative public opinion, questions, and counterarguments. Fear is described as an ambivalent emotion that, on one hand, acts as a powerful energetic catalyst of the speaker’s mental, physical, and spiritual forces, and on the other hand, an emotion that diminishes the ability to respond to danger, act effectively, and interact with the audience.
In contrast to fear, the article considers anxiety as a psycho-emotional state characterized by increased emotional arousal that stimulates the speaker's resources. The speaker’s state before a public performance is compared to the pre-start condition in sports. It is demonstrated that a moderate level of anxiety is normal in public speaking and corresponds to a state of optimal combat readiness in sports, marked by the peak mobilization of all bodily functions aimed at achieving success. This state ensures the optimal emotional tone of the speech and enables the speaker to make an effective emotional and psychological impact on the target audience.
The article outlines the factors influencing the speaker’s level of anxiety and the causes of excessive nervousness. Special attention is given to methods and techniques for overcoming fear and anxiety in public speaking. The prevention of fear and anxiety is presented as the speaker’s activity aimed at developing confidence, optimal emotional arousal, energy potential, positive thinking, motivation for public speaking, emotional control, readiness to work with various target audiences, as well as the conscious application of methods and techniques to overcome fear and anxiety during the preparation for a public speech.
The article also explores the state of public loneliness experienced by speakers and offers a formula for successfully preparing for a speech: the speaker’s confidence in themselves + a moderate level of anxiety.
References
Андерсон Кріс. Успішні виступи на TED. Рецепти найкращих спікерів. 2-ге вид. Київ : Наш формат, 2017. 256 с.
Бригадир М. Б. Особливості появи та відчуття емоції страху в сучасному суспільстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2018. Вип. 2, Т. 1. С. 20–24.
Вебб Брендон, Манн Джон Девід. Приборкати страх: досвід «морського котика». Київ : Yakaboo Publishing, 2024. 192 с.
Гриффін Ем. Комунікація: теорія та практики. Харків : Гуманітарний центр, Науменко А. А., 2015. 688 с.
Калиниченко І. О., Тарапата-Більченко Л. Г., Зуєв С. П. Психофізіологічні аспекти сценічного хвилювання та передстартового стану. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя : зб. наук. пр. Суми : вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2016. С. 335–340.
Кехо Джон. Підсвідомості все підвладне. Харків : КСД, 2019. 176 с.
Кириченко О. А., Кириченко Ю. М. Сценічне хвилювання: причини виникнення і способи подолання. Вісник Закарпатської академії мистецтв. 2019. Вип. 13. С. 202–207.
Клименко В. В. Психологія спорту : навч. посіб. Київ : МАУП, 2006. 432 с.
Кокун О. М. Психофізіологія : навч. посіб. Київ : Центр навч. літератури, 2006. 184 с.
Коломієць О. Л. Страх та віра у бутті сучасної людини і суспільства: контексти війни й миру : дис. … канд. філософ. наук : 09.00.03. Київ, 2024. 226 с.
Конівіцька Т. Я. Підготовка до публічного виступу : практ. посіб. Львів : ЛДУ ДЖД, 2019. 133 с.
Кушнір Р. О. ВЕЛИКИЙ ОРАТОР, або як говорити так, щоб вам аплодували стоячи. Дрогобич : Коло, 2013. 258 с.
Макарова Н. В. Культура подолання сценічного бар’єру. Вісник Маріупольського державного університету. 2024. № 27. С. 15–23. https://doi.org/10.34079/2226-2830-2024-14-27-15-23.
Мержева Лариса. Сценічне хвилювання як складова здоровʼязбережувальних технологій в процесі підготовки майбутніх педагогів-музикантів. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Педагогіка. 2024. № 1 (32). С. 198–204. https://doi.org/10.33842/22195203-2024-1-32-198-204.
Мовчан М. М. Страх як проблема буття людини в соціальному середовищі : монографія. Полтава : ПУЕТ, 2019. 356 с.
Ольховецький С. М., Ольховецький В. С. Психологічні чинники та засоби подолання страхів у підлітковому та молодшому юнацькому віці : колективна монографія. Умань : Візаві, 2018. 157 с.
Ольховецький С. М. Феноменологія тривоги та страху. Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. 2010. Вип. 9. С. 174–183.
Пепен Шарль. Філософія впевненості в собі. Харків : Віват, 2019. 192 с.
Психологічна енциклопедія / упор. О. М. Степанов. Київ : Академвидав, 2006. 424 с.
Романенко А. Р., Макарова Н. В. Культура самокорекції сценічного стресу (на основі науково-методичного проєкту «Практичний експериментаріум "PSY & ART”»). Вісник Маріупольського державного університету. 2021. Вип. 22. С. 96–105.
Ромах О. В. Мас-медійний контекст відчуття страху й тривожності (на базі соціологічних опитувань). Діалог: медіастудії. 2015. № 20. С. 206–214.
Сагач Г. М. Вибрані твори : у 5 т. Рівне : ПП ДМ, 2006. Т. 3 : Ділова риторика: «Добротословіє». 320 с.
Станіславський К. С. Робота актора над собою. 214 с.
Хміляр О. Ф. Критичне та позитивне мислення офіцера. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Психологія. 2018, листопад. № 7. С. 72–76. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2018-7-72-76.
Хміляр О. Ф. Психічна стійкість солдата. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Психологія. 2022. Вип. 6. С. 71–79. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.13.
Хміляр О. Ф. Психологія бойової мотивації воїна. Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 2 (66). С. 121–131. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-66-2-121-131.
Хміляр О. Ф. Страх під час війни та його наслідки. Актуальність та особливості наукових досліджень в умовах воєнного стану : зб. тез міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Київ, 24 травня 2022 р.). Київ : ДНДІ МВС України, 2022. С. 239–241.
Andriyani I. N., Maslahah K., Suud F. M. Quantum public speaking: The basic for character buildings and life skills. Journal of Community Service and Empowerment. 2023. № 4 (2). P. 408–414.
Gallego A., McHugh L., Penttonen M., Lappalainen R. Measuring public speaking anxiety: self-report, behavioral, and physiological. Ehavior Modification. 2022. № 6 (4). Р. 782–798.
Grieve R., Woodley J., Hunt S. E., McKay A. Student fears of oral presentations and public speaking in higher education: a qualitative survey. Journal of Further and Higher Education. 2021. № 5 (9). Р. 1281–1293.
Kuai S.G., Liang Q., He Y.Y., Wu H.N. Higher anxiety rating does not mean poor speech performance: dissociation of the neural mechanisms of anticipation and delivery of public speaking. Brain Imaging and Behavior. 2020. https://doi.org/10.1007/s11682-020-00387-3.
Raja F. Anxiety Level in Students of Public Speaking: Causes and Remedies. Journal of education and educational development. 2017. № 1. Р. 94–110.
Savellon K. I. S, Asiri M. S., Chavez J. V. Public speaking woes of academic leaders: resources and alternative ways to improve speaking with audience. Environment and Social Psychology. 2024. Vol. 9, Issue 9 : 2871. https://doi.org/10.59429/esp.v9i9.2871.
Stupar-Rutenfrans S., Ketelaars L. E., van Gisbergen M. S. Beat the fear of public speaking: Mobile 360 video virtual reality exposure training in home environment reduces public speaking anxiety. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking. 2017. № 20 (10). Р. 624–633.
Takac M., Collett J., Blom K. J., Conduit R., Rehm I., De Foe A. Public speaking anxiety decreases within repeated virtual reality training sessions. PloS one, 2019. № 14 (5), e0216288.
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Ольга Красницька
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Authors grant the journal a right of the first publication of the work under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License (CC BY-NC 4.0)that allows others freely to use (read, copy and print) submissions, search content and link to published articles, disseminate their full text and use them for any legitimate non-commercial purposes (i.e. educational or scientific) with the mandatory reference to the article’s authors and initial publication in this journal.
- Original published articles cannot be used by users (exept authors) for commercial purposes or distributed by third-party intermediary organizations for a fee.
