ORGANISATIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR DEVELOPING FUTURE MANAGERS’ INTERCULTURAL COMMUNICATION SKILLS IN FOREIGN LANGUAGE TRAINING
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i6-020Ключові слова:
міжкультурна комунікація, майбутні менеджери, іншомовна підготовка, мультилінгвальний підхід, організаційно-педагогічні умови, автентичні матеріали, активні методи навчання, рефлексія, генеративний штучний інтелект, віртуальний обмінАнотація
У статті обґрунтовано організаційно-педагогічні умови розвитку навичок міжкультурної комунікації майбутніх менеджерів у процесі іншомовної підготовки на засадах мультилінгвального підходу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі міжнародної, цифрової та багатомовної професійної взаємодії, у якій від фахівця вимагаються не лише іншомовні знання, а й здатність адаптувати повідомлення, уточнювати смисли, медіювати непорозуміння, критично оцінювати переклад і зберігати професійну коректність у ситуаціях культурної неоднозначності. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та експертному визначенні пріоритетних організаційно-педагогічних умов розвитку відповідних навичок. До експертної групи увійшли 11 викладачів, пов’язаних із іншомовною підготовкою, професійною освітою, міжкультурною комунікацією та підготовкою фахівців управлінського профілю. Узгодженість суджень перевірено за коефіцієнтом конкордації Кендалла. До пріоритетних віднесено шість умов: використання мультилінгвальних навчальних завдань; застосування автентичних професійно орієнтованих матеріалів; залучення активних і досвідних методів; критичне й етично відповідальне використання автоматизованого перекладу та генеративного ШІ; формування рефлексивного компонента; організацію міжнародної або квазі-міжнародної взаємодії. Встановлено, що ці умови мають діяти як взаємопов’язана система. Запропоновано розмежовувати діяльнісні та рамкові умови: перші безпосередньо визначають комунікативну діяльність здобувачів освіти, другі забезпечують її програмну, методичну, цифрову й оцінювальну основу. Практичне значення результатів полягає в можливості інтегрувати визначені умови в чинні дисципліни іншомовної підготовки майбутніх менеджерів.
Посилання
Ang, S., Van Dyne, L., Koh, C., Ng, K. Y., Templer, K. J., Tay, C., & Chandrasekar, N. A. (2007). Cultural intelligence: Its measurement and effects on cultural judgment and decision making, cultural adaptation and task performance. Management and Organization Review, 3(3), 335–371. https://doi.org/10.1111/j.1740-8784.2007.00082.x
Avgousti, M. I. (2018). Intercultural communicative competence and online exchanges: A systematic review. Computer Assisted Language Learning, 31(8), 819–853. https://doi.org/10.1080/09588221.2018.1455713
Baker, W. (2015). Culture and identity through English as a lingua franca: Rethinking concepts and goals in intercultural communication. De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9781501502149
Bennett, M. J. (1993). Towards ethnorelativism: A developmental model of intercultural sensitivity. In R. M. Paige (Ed.), Education for the intercultural experience (2nd ed., pp. 21–71). Intercultural Press.
Bonacina-Pugh, F., da Costa Cabral, I., & Huang, J. (2021). Translanguaging in education. Language Teaching, 54(4), 439–471. https://doi.org/10.1017/S0261444821000173
Byram, M. (1997). Teaching and assessing intercultural communicative competence. Multilingual Matters.
Chen, G. M., & Starosta, W. J. (2000). The development and validation of the Intercultural Sensitivity Scale. Human Communication, 3, 1–15.
Council of Europe. (2020). Common European framework of reference for languages: Learning, teaching, assessment. Companion volume. Council of Europe Publishing. URL: https://rm.coe.int/common-european-framework-of-reference-for-languages-learning-teaching/16809ea0d4
Coyle, D., Hood, P., & Marsh, D. (2010). CLIL: Content and language integrated learning. Cambridge University Press.
Deardorff, D. K. (2006). Identification and assessment of intercultural competence as a student outcome of internationalization. Journal of Studies in International Education, 10(3), 241–266. https://doi.org/10.1177/1028315306287002
Dooly, M., & Vinagre, M. (2022). Research into practice: Virtual exchange in language teaching and learning. Language Teaching, 55(3), 392–406. https://doi.org/10.1017/S0261444821000069
Earley, P. C., & Ang, S. (2003). Cultural intelligence: Individual interactions across cultures. Stanford University Press.
García, O., & Li Wei. (2014). Translanguaging: Language, bilingualism and education. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9781137385765
Gilson, L. L., Maynard, M. T., Jones Young, N. C., Vartiainen, M., & Hakonen, M. (2015). Virtual teams research: 10 years, 10 themes, and 10 opportunities. Journal of Management, 41(5), 1313–1337. https://doi.org/10.1177/0149206314559946
Godwin-Jones, R. (2024a). Distributed agency in second language learning and teaching through generative AI. Language Learning & Technology, 28(2), 5–30. https://doi.org/10.64152/10125/73570
Godwin-Jones, R. (2024b). Generative AI, pragmatics, and authenticity in second language learning. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2410.14395
Gudykunst, W. B. (2005). An anxiety/uncertainty management theory of effective communication: Making the mesh of the net finer. In W. B. Gudykunst (Ed.), Theorizing about intercultural communication (pp. 281–322). SAGE Publications.
Guillén-Yparrea, N., & Ramírez-Montoya, M. S. (2023). Intercultural competencies in higher education: A systematic review from 2016 to 2021. Cogent Education, 10(1), Article 2167360. https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2167360
O’Dowd, R. (2018). From telecollaboration to virtual exchange: State-of-the-art and the role of UNICollaboration in moving forward. Journal of Virtual Exchange, 1, 1–23. https://doi.org/10.14705/rpnet.2018.jve.1
Ramstrand, N., Weisova, L., & Nylander, E. (2024). Interventions and evaluation of intercultural competence of students enrolled in higher education: A scoping review. Education Inquiry. Advance online publication. https://doi.org/10.1080/20004508.2024.2344871
Tenzer, H., Pudelko, M., & Harzing, A.-W. (2014). The impact of language barriers on trust formation in multinational teams. Journal of International Business Studies, 45(5), 508–535. https://doi.org/10.1057/jibs.2013.64
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Diana Smuzhanytsia
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
