ПРОФІЛАКТИКА СТРАХУ ТА ХВИЛЮВАННЯ В ОРАТОРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i6-011Ключові слова:
ораторська діяльність, оратор (спікер), профілактика, публічний виступ, цільова аудиторія, страх, хвилювання, стан публічної одинокості, позитивне мислення, емоції, емоційне збудженняАнотація
Страх публічного виступу посідає почесне друге місце на арені страхів людини. У статті представлено палітру страхів, які переживають спікери. Водночас доведено, що здебільшого оратори відчувають страх публічного осуду чи сорому, неприйняття, некомпетентності, ворожості, утрати обличчя, негативної суспільної думки, запитань, контраргументів, а не власне виступу. Страх описано як амбівалентну емоцію, що, з одного боку, є потужним енергетичним каталізатором психічних, фізичних і духовних сил спікера, з іншого боку, емоцією, що нівелює здатність протидіяти небезпеці, ефективно діяти та взаємодіяти з аудиторією.
На противагу страху розглянуто хвилювання як психоемоційний стан, що передбачає підвищений рівень емоційного збудження, який стимулює ресурси оратора. Порівняно психоемоційний стан спікера перед публічним виступом із передстартовим станом у спорті. Засвідчено, що помірний рівень хвилювання є нормою в ораторській діяльності й відповідає стану оптимальної бойової готовності у спорті, який характеризується піком мобілізації всіх функцій організму, спрямованих на досягнення успіху. Він забезпечує оптимальну емоційність виступу, дає змогу оратору здійснити ефективний емоційний і психологічний вплив на цільову аудиторію.
Окреслено чинники, що впливають на рівень хвилювання спікера, та причини надмірного хвилювання. Особливу увагу приділено методам і технікам подолання страху та хвилювання в ораторській діяльності. Профілактику страху та хвилювання представлено як діяльність оратора, спрямовану на розвиток упевненості, стану оптимального емоційного збудження, енергопотенціалу, позитивного мислення, вмотивованості до ораторської діяльності, емоційного контролю, готовності працювати з різними цільовими аудиторіями, а також свідомого застосування методів і технік подолання страху та хвилювання у процесі підготовки до публічного виступу.
Розкрито стан публічної одинокості оратора й запропоновано формулу для успішного налаштування на виступ: упевненість спікера в собі + помірний рівень хвилювання.
Посилання
Андерсон Кріс. Успішні виступи на TED. Рецепти найкращих спікерів. 2-ге вид. Київ : Наш формат, 2017. 256 с.
Бригадир М. Б. Особливості появи та відчуття емоції страху в сучасному суспільстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2018. Вип. 2, Т. 1. С. 20–24.
Вебб Брендон, Манн Джон Девід. Приборкати страх: досвід «морського котика». Київ : Yakaboo Publishing, 2024. 192 с.
Гриффін Ем. Комунікація: теорія та практики. Харків : Гуманітарний центр, Науменко А. А., 2015. 688 с.
Калиниченко І. О., Тарапата-Більченко Л. Г., Зуєв С. П. Психофізіологічні аспекти сценічного хвилювання та передстартового стану. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя : зб. наук. пр. Суми : вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2016. С. 335–340.
Кехо Джон. Підсвідомості все підвладне. Харків : КСД, 2019. 176 с.
Кириченко О. А., Кириченко Ю. М. Сценічне хвилювання: причини виникнення і способи подолання. Вісник Закарпатської академії мистецтв. 2019. Вип. 13. С. 202–207.
Клименко В. В. Психологія спорту : навч. посіб. Київ : МАУП, 2006. 432 с.
Кокун О. М. Психофізіологія : навч. посіб. Київ : Центр навч. літератури, 2006. 184 с.
Коломієць О. Л. Страх та віра у бутті сучасної людини і суспільства: контексти війни й миру : дис. … канд. філософ. наук : 09.00.03. Київ, 2024. 226 с.
Конівіцька Т. Я. Підготовка до публічного виступу : практ. посіб. Львів : ЛДУ ДЖД, 2019. 133 с.
Кушнір Р. О. ВЕЛИКИЙ ОРАТОР, або як говорити так, щоб вам аплодували стоячи. Дрогобич : Коло, 2013. 258 с.
Макарова Н. В. Культура подолання сценічного бар’єру. Вісник Маріупольського державного університету. 2024. № 27. С. 15–23. https://doi.org/10.34079/2226-2830-2024-14-27-15-23.
Мержева Лариса. Сценічне хвилювання як складова здоровʼязбережувальних технологій в процесі підготовки майбутніх педагогів-музикантів. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Педагогіка. 2024. № 1 (32). С. 198–204. https://doi.org/10.33842/22195203-2024-1-32-198-204.
Мовчан М. М. Страх як проблема буття людини в соціальному середовищі : монографія. Полтава : ПУЕТ, 2019. 356 с.
Ольховецький С. М., Ольховецький В. С. Психологічні чинники та засоби подолання страхів у підлітковому та молодшому юнацькому віці : колективна монографія. Умань : Візаві, 2018. 157 с.
Ольховецький С. М. Феноменологія тривоги та страху. Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. 2010. Вип. 9. С. 174–183.
Пепен Шарль. Філософія впевненості в собі. Харків : Віват, 2019. 192 с.
Психологічна енциклопедія / упор. О. М. Степанов. Київ : Академвидав, 2006. 424 с.
Романенко А. Р., Макарова Н. В. Культура самокорекції сценічного стресу (на основі науково-методичного проєкту «Практичний експериментаріум "PSY & ART”»). Вісник Маріупольського державного університету. 2021. Вип. 22. С. 96–105.
Ромах О. В. Мас-медійний контекст відчуття страху й тривожності (на базі соціологічних опитувань). Діалог: медіастудії. 2015. № 20. С. 206–214.
Сагач Г. М. Вибрані твори : у 5 т. Рівне : ПП ДМ, 2006. Т. 3 : Ділова риторика: «Добротословіє». 320 с.
Станіславський К. С. Робота актора над собою. 214 с.
Хміляр О. Ф. Критичне та позитивне мислення офіцера. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Психологія. 2018, листопад. № 7. С. 72–76. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2018-7-72-76.
Хміляр О. Ф. Психічна стійкість солдата. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Психологія. 2022. Вип. 6. С. 71–79. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.13.
Хміляр О. Ф. Психологія бойової мотивації воїна. Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 2 (66). С. 121–131. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-66-2-121-131.
Хміляр О. Ф. Страх під час війни та його наслідки. Актуальність та особливості наукових досліджень в умовах воєнного стану : зб. тез міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Київ, 24 травня 2022 р.). Київ : ДНДІ МВС України, 2022. С. 239–241.
Andriyani I. N., Maslahah K., Suud F. M. Quantum public speaking: The basic for character buildings and life skills. Journal of Community Service and Empowerment. 2023. № 4 (2). P. 408–414.
Gallego A., McHugh L., Penttonen M., Lappalainen R. Measuring public speaking anxiety: self-report, behavioral, and physiological. Ehavior Modification. 2022. № 6 (4). Р. 782–798.
Grieve R., Woodley J., Hunt S. E., McKay A. Student fears of oral presentations and public speaking in higher education: a qualitative survey. Journal of Further and Higher Education. 2021. № 5 (9). Р. 1281–1293.
Kuai S.G., Liang Q., He Y.Y., Wu H.N. Higher anxiety rating does not mean poor speech performance: dissociation of the neural mechanisms of anticipation and delivery of public speaking. Brain Imaging and Behavior. 2020. https://doi.org/10.1007/s11682-020-00387-3.
Raja F. Anxiety Level in Students of Public Speaking: Causes and Remedies. Journal of education and educational development. 2017. № 1. Р. 94–110.
Savellon K. I. S, Asiri M. S., Chavez J. V. Public speaking woes of academic leaders: resources and alternative ways to improve speaking with audience. Environment and Social Psychology. 2024. Vol. 9, Issue 9 : 2871. https://doi.org/10.59429/esp.v9i9.2871.
Stupar-Rutenfrans S., Ketelaars L. E., van Gisbergen M. S. Beat the fear of public speaking: Mobile 360 video virtual reality exposure training in home environment reduces public speaking anxiety. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking. 2017. № 20 (10). Р. 624–633.
Takac M., Collett J., Blom K. J., Conduit R., Rehm I., De Foe A. Public speaking anxiety decreases within repeated virtual reality training sessions. PloS one, 2019. № 14 (5), e0216288.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ольга Красницька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
