INFORMATION AND DIGITAL TOOLS AND CLOUD TECHNOLOGIES AS INNOVATIVE MEANS OF TEACHING FOR MATHEMATICS TEACHERS
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i10-020Keywords:
information and digital tools, cloud technologies, mathematics education, training of mathematics teachers, innovative teaching methods, interactive platforms, distance learningAbstract
The article examines information and digital tools and cloud technologies as innovative means of teaching mathematics in higher education institutions that train teachers. The relevance of introducing digital technologies into mathematics teaching is determined, which is due to the need to adapt the educational process to the requirements of the digital age. The theoretical foundations for the use of digital technologies in mathematics education, based on the principles of constructivism and the concept of technological pedagogical content knowledge, are clarified. The types of digital tools, their pedagogical possibilities, and the role of cloud technologies in ensuring mobility, collaboration, and distance learning are analyzed. Tools such as interactive platforms (GeoGebra, Desmos), software for mathematical calculations (Wolfram Alpha, MATLAB), and cloud services (Google Workspace, Microsoft 365, Moodle) are considered, which allow organizing joint work, creating digital educational resources, and providing feedback. The necessity of developing ICT competencies in future teachers for the effective use of innovative technologies is substantiated. A classification of digital tools according to their functional purpose, method of access, and level of interactivity is proposed. The potential of digital tools for visualizing abstract mathematical concepts, modeling and experimenting, individualizing learning, and automating assessment is revealed. The practical aspects of implementing digital technologies are analyzed, including the need for integration with traditional teaching methods, training of teaching staff, and the creation of appropriate methodological support. The main challenges and limitations are identified, such as technical problems, pedagogical challenges, psychological factors, and ethical issues, as well as practical recommendations for the implementation of information and digital tools and cloud technologies in the educational process, including the creation of interactive tasks, the organization of distance and blended learning, and the use of analytical tools for assessing student knowledge.
References
Koehler M. J., Mishra P. What is technological pedagogical content knowledge? Contemporary Issues in Technology and Teacher Education, 2009. Vol. 9(1). Pp. 60-70.
Биков В.Ю. Технології хмарних обчислень, ІКТ-аутсорсинг та нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ. Інформаційні технології в освіті. 2011. №10. С. 8-23.
Вакалюк Т.А., Мар'єнко М.В. Досвід використання хмарно-орієнтованих відкритих наукових систем у процесі навчання та підвищення кваліфікації вчителів природничо-математичних дисциплін. Інформаційні технології і засоби навчання. 2021. 1 (81). С. 340-355
Заїка О.В., Кухарчук Р.П. Застосування хмарних технологій під час вивчення курсу «Проективна геометрія та методи зображень». Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 25(1). С. 57-62.
Коваленко В. В., Мар’єнко М. В., Сухіх А. С. Використання цифрових технологій у процесі змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти: метод. рекоменд. Київ : ІІТЗН НАПН України, 2021. 87 с.
Коровайченко Ю.М. Дистанційне навчання – це сучасно. Освіта України. 2013. No 24. С.6–8.
Кушнір Н.О., Валько Н.В. Гнучкість ІКТ-підготовки майбутніх вчителів під впливом швидких змін цифрового світу. Електронне наукове фахове видання “Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету”, (1), 40–47. URL: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2015.1.40f7
Литвинова С. Г. Теоретико-методичні основи проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10. Київ, 2016. 602 с.
Мар'єнко М.В., Шишкіна М.П. Використання хмаро орієнтованих методичних систем у процесі підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2020. Вип. 56. С. 121-134.
Настас Д. Л. Застосування хмаро орієнтованих технологій у процесі проєктування мультимедійних освітніх ресурсів навчання майбутніх учителів початкової школи : автореф. … канд. пед. наук : 13.00.10 Київ, 2020. 271 с.
Самойленко О.М. Особливості використання мобільного навчання у підготовці бакалаврів математики. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. 2015. Вип.3 (81). С.19−23.
Семеніхіна О. В., Друшляк М. Г., Хворостіна Ю. В. Використання хмарного сервісу GeoGebra у навчанні майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін. Інформаційні технології і засоби навчання. Київ, 2019. Т. 75, № 5. С. 48–66.
Семеріков С.О., Стрюк А.М. Хмаро орієнтоване навчальне середовище вищого навчального закладу. Інформаційні технології і засоби навчання. 2015. №2. С. 10-26.
Скрипник Г.В. Використання мобільних додатків для проведення навчальних досліджень під час вивчення предметів природничо-математичного циклу. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2015. №3. C.28−31.
Триус Ю.В., Герасименко І.В. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологія у вищій школі. Теорія та методика електронного навчання. 2012. Т. 3. С. 299-308.
Шевчук Л.Д. Теоретичні та методичні засади неперервної професійної підготовки майбутніх учителів математики засобами ІКТ : автореф. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2021. 221 с.
Шишенко І.В., Чкана Я.О., Мартиненко О. В. Перспективи застосування мобільних додатків у фаховій підготовці майбутніх учителів математики. Науковий вісник Ужгородського університету. Ужгород : Говерла, 2021. Вип. 1 (48). С. 444-449.
Шишкіна М. П. Теоретико-методичні засади формування і розвитку хмаро орієнтованого освітньонаукового середовища вищого навчального закладу : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10. Київ, 2016. 441 с.
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2023 Олександр Гавриленко
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Authors grant the journal a right of the first publication of the work under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License (CC BY-NC 4.0)that allows others freely to use (read, copy and print) submissions, search content and link to published articles, disseminate their full text and use them for any legitimate non-commercial purposes (i.e. educational or scientific) with the mandatory reference to the article’s authors and initial publication in this journal.
- Original published articles cannot be used by users (exept authors) for commercial purposes or distributed by third-party intermediary organizations for a fee.
