ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ТА АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СУДЖЕНЬ ЩОДО ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИ ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ

Анотація

У статті проведено теоретичний аналіз понять «дистанційне навчання» та «дистанційна освіта» з точки зору концепції розвитку дистанційної освіти в Україні та погляду дослідників, що займалися вивченням питань дистанційного навчання, дистанційної освіти та технологій, що уможливлюють здійснення таких видів освітнього процесу. Визначено суть понять та охарактеризовані спільні та відмінні риси; окреслено шляхи їх перетину під час  освітнього процесу в закладі вищої освіти медичного спрямування. Висвітлено особливості організації та здійснення освітнього процесу у закладах вищої освіти медичного профілю в Україні під час пандемії Covіd-19 та в період воєнного стану.  Описані зміни та нововведення  в системі оцінювання знань, умінь та навичок здобувачів вищої освіти під час освітнього процесу у вимушених дискомфортних умовах та їх вплив на формування знань, умінь та навичок майбутніх лікарів першого та другого року навчання. Коротко охарактеризовані переваги та недоліки процесу здійснення дистанційної комунікації як однієї з необхідних вимушених умов під час пандемії Covіd-19 та в період воєнного стану.  Описані проблеми та ситуації, що виникають між майбутніми лікарями та викладачами у процесі дистанційної комунікації, а саме, під час виконання елементарних завдань – усні відповіді з визначенням понять, що вивчаються,  розширене обґрунтування власної думки чи власної позиції з приводу того чи того питання, що обговорюється, захист власної позиції у спірних ситуаціях, що виникають тощо. Сформульовано  особисту думку щодо дистанційного навчання здобувачів вищої освіти медичного профілю в Україні під час пандемії Covіd-19 та в період воєнного стану та його впливу на процес формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів.