КРЕАТИВНИЙ РОЗВИТОК СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ПОТЕНЦІАЛ СЦЕНІЧНО-ПЛАСТИЧНИХ ПРАКТИК
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i6-002Ключові слова:
креативність, креативний розвиток, старшокласники, мистецько-педагогічна діяльність, сценічно-пластичні практики, творче мислення, художня творчість, самовираження, імпровізаціяАнотація
У статті досліджено проблему креативного розвитку старшокласників в умовах мистецько-педагогічної діяльності, яка набуває особливої актуальності в контексті модернізації сучасної освіти, орієнтації на формування творчої особистості та розвитку компетентностей XXI століття. Аналіз сучасних психолого-педагогічних і мистецтвознавчих досліджень засвідчив стійкий інтерес науковців до питань розвитку креативності, творчого мислення, мистецької освіти та художньо-творчої діяльності здобувачів освіти. Водночас недостатньо висвітленими залишаються питання використання сценічно-пластичних практик як ефективного засобу креативного розвитку старшокласників. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні потенціалу сценічно-пластичних практик у креативному розвитку старшокласників в умовах мистецько-педагогічної діяльності. З'ясовано сутність понять «креативність», «креативний розвиток», «сценічно-пластичні практики». Визначено особливості старшого шкільного віку як сенситивного періоду для розвитку творчих здібностей, самовираження та самореалізації особистості. Обґрунтовано, що сценічно-пластичні практики забезпечують інтеграцію рухової, емоційної, когнітивної та художньо-творчої діяльності, створюючи умови для розвитку творчої уяви, образного мислення, емоційної чутливості, здатності до імпровізації, самопрезентації та художньої інтерпретації дійсності. На основі аналізу сучасних зарубіжних досліджень встановлено, що використання творчо-драматичних і сценічно-пластичних практик позитивно впливає на розвиток упевненості в собі, самоусвідомлення, комунікативних умінь, творчого мислення та здатності до нестандартного розв'язання проблем. Доведено, що сценічно-пластична діяльність сприяє формуванню оригінальності, гнучкості мислення, творчої активності та готовності до художньої самореалізації. Визначено педагогічні умови ефективного використання сценічно-пластичних практик у мистецько-педагогічній діяльності, зокрема створення творчого освітнього середовища, підтримку творчої ініціативи старшокласників, застосування методів імпровізації та художнього експериментування, інтеграцію різних видів мистецтва в освітній процес і організацію колективної творчої взаємодії. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробленням та експериментальною перевіркою методики креативного розвитку старшокласників засобами сценічно-пластичних практик, а також визначенням критеріїв, показників і рівнів сформованості креативності в умовах мистецько-педагогічної діяльності.
Посилання
Бех І. Д. Психологічне підґрунтя формування у зростаючої особистості творчих мовленнєвих здібностей. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2022. № 3(86). с. 14–18. https://doi.org/10.32405/2309-3935-2022-3(86)-14-19.
Гончаренко С. У. Про фундаментальні і прикладні педагогічні дослідження.Професійна освіта: педагогіка і психологія : пол.-укр., укр.-пол. щорічник. 2010. № 12. С. 113–124.
Дімітрова-Бурлаєнко С. Д. Дефініції понять «творчість» і «креативність» у сучасному науковому дискурсі. Наукові записки. Сер. : Педагогічні науки : зб. наук. пр. Київ : НПУ ім М. П. Драгоманова, 2017. Вип. 135. С. 82-89.
Зязюн, І. А. Естетичні регулятиви педагогічної майстерності. Естетичне виховання дітей та молоді: теорія, практика, перспективирозвитку : збірник наукових праць / за ред О. А. Дубасенюк, Н. Г. Сидорчук.Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. С. 14–22.
Павленко В. В. Креативність: сутнісна характеристика поняття. Креативна педагогіка. 2016. № 11. С. 120–131.
Павленко В.В. Розвиток креативності молодших школярів: монографія / за ред. проф. О.Є. Антонової. Житомир, 2017. 158 с.
Савченко О. Я. Система міжпредметних завдань на уроках літературного читання: методичний посібник. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2020. 104 с.
Стратегії формування творчої особистості: методи, прийоми, форми: колективна монографія / авт. кол.: В. Г. Кремень, В. В. Ільїн, Є. Р. Борінштейн, М. С. Гальченко, М. В. Ліпін, Д. В. Погрібна, Н. В. Савчук, О. А. Федорчук.Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2020. 320 с.
Терещенко С. В. Розвиток креативності підлітків на інтегрованих уроках музики : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2017. 24 с.
Cam Turkan Ç. Creative drama in higher education: effects on students’ communication skills. Frontiers in Education. 2025. Vol. 10. Article 1708057. https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1708057
Holinger M., Kaufman J. C. Measuring Self-Beliefs of Creativity and Well-Being. Thinking Skills and Creativity. 2024. Vol. 54. Article 101604. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2024.101604.
Hong R., Hong Y. Experience, imagination and integration: creative drama for values education. Sustainability. 2022. Vol. 14. № 18. Article 11113. https://doi.org/10.3390/su141811113
Lebuda I. Broadening Perspective on Creative Personality: Surface and Core Characteristics as Predictors of Creative Achievements. Creativity Research Journal. 2025. Vol. 37. №. 2. P. 250–256. https://doi.org/10.1080/10400419.2023.2300198.
Samaniego M., Usca N., Salguero J., Quevedo W. Creative Thinking in Art and Design Education: A Systematic Review. Education Sciences. 2024. Vol. 14, no. 2. Art. 192. https://doi.org/10.3390/educsci14020192
Swanzy-Impraim E. Creativity development in art education: a proposed framework. Discover Education. 2026. Vol. 5. Article 273. https://doi.org/10.1007/s44217-026-01296-1
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Світлана Бадер

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


