РОЗВИТОК ОСВІТНЬОЇ АВТОНОМНОСТІ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ ЯК СТРАТЕГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Анотація

У статті розглядається важливість розвитку освітньої автономії учнів старшої школи як складової стратегії реалізації компетентнісного підходу в сучасній освіті. Актуальність дослідження обумовлена потребою в підготовці учнів до самостійного прийняття рішень, управління власним навчанням і соціальним розвитком у умовах динамічних змін, що характерні для сучасного суспільства. Освітня автономність є ключовим елементом у формуванні загальноосвітніх та професійних компетентностей, оскільки сприяє розвитку важливих навичок, таких як здатність до самостійного навчання, критичного мислення, розв’язання проблем, а також ефективної адаптації до постійно змінюваного соціального середовища. Представлено огляд основних концептуальних підходів до освітньої автономії, а також аргументовано її роль в контексті компетентнісної освіти, де наголошується на важливості взаємозв’язку між автономністю учнів і їхньою здатністю до саморегуляції та самоорганізації. Особливу увагу приділено визначенню впливу освітньої автономії на розвиток учнівських компетентностей, що є невід’ємною частиною їхнього успішного соціального та професійного становлення.

Досліджуються методи та стратегії, що сприяють розвитку освітньої автономії в старшій школі, а також аналізуються проблеми та бар'єри, які ускладнюють ефективне впровадження автономії в навчальний процес. Автор пропонує шляхи подолання цих труднощів через організацію нових форм навчальної діяльності, які передбачають більшу свободу вибору для учнів, та водночас сприяють розвитку навичок саморегуляції і організації власного навчання.

Окремо розглядаються методи стимулювання активності учнів і зміцнення взаємодії між учнями та вчителями, що позитивно впливає на розвиток автономії та ключових компетентностей. Стаття надає важливі рекомендації для вчителів, методистів, науковців та інших фахівців, які займаються питаннями розвитку сучасної освіти, а також для фахівців у галузі педагогічних інновацій. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення практик навчання та реформування системи старшої школи, орієнтуючи її на розвиток компетентнісного підходу та індивідуалізацію навчання.