ДЕРЖАВНІ ІНІЦІАТИВИ РОЗВИТКУ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ КИТАЮ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i5-013Ключові слова:
змішане навчання, цифровізація освіти;, вища освіта Китаю, державна освітня політика, MOOC, цифрові освітні платформиАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз державних ініціатив розвитку змішаного навчання у вищій освіті Китаю та шляхів їх інтеграції у глобальну освітню стратегію в межах програми Digital Silk Road; виявлено їх цілі, завдання, механізми реалізації, масштаби поширення та міжнародного впливу.
З’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми, зокрема щодо глобальних процесів цифровізації освіти, державної політики цифровізації освіти Китаю, характеристики державних ініціатив у сфері змішаного навчання як інструменту державної політики модернізації освіти.
Обґрунтовано роль цифровізації освіти та змішаного навчання як передумов формування державної освітньої політики. Схарактеризовано державну політику Китаю у сфері цифровізації освіти як системний і централізований процес, що забезпечує інтеграцію цифрових технологій у навчальний процес.
Проаналізовано ключові державні ініціативи, зокрема National MOOC Initiative, Education Informatization 2.0 Action Plan, Initiative “First-Class Undergraduate Courses” («Golden Courses»), Smart Education of China Platform. Визначено їх цілі, завдання, суб’єкти та об’єкти реалізації, а також етапи розвитку. Доведено, що зазначені ініціативи формують цілісну еволюційну модель розвитку змішаного навчання - від створення цифрової інфраструктури до формування освітніх екосистем.
Здійснено порівняльний аналіз державних ініціатив за масштабами їх впливу на національному та глобальному рівнях. Встановлено, що сучасний етап розвитку змішаного навчання у Китаї пов’язаний із виходом за межі національної освітньої системи та інтеграцією у глобальний освітній простір у межах програми Digital Silk Road.
Зроблено висновок про формування в Китаї багаторівневої системи розвитку змішаного навчання, що поєднує технологічні, організаційні та педагогічні компоненти та має виражений міжнародний вимір.
Посилання
Кремень, В.Г., Луговий, В.І., Саух, І.І.. та ін. (2023). Вища освіта України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення: виклики і відповіді: науково-аналітична доповідь. Київ: Педагогічна думка. https://doi.org/10.37472/NAES-IHED-2023
Bates, A. W. (2015). Teaching in a digital age: Guidelines for designing teaching and learning. https://opentextbc.ca/teachinginadigitalage/
Bykov, V., Kieltyk-Zaborowska, I., Leshchenko, M., & Tymchuk, L. (2020). Information and communication technologies as a tool of supporting interaction in the modern globalized family. Information Technologies and Learning Tools, 79(5), 313–324. https://doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3865
Dahdal, A. M., & Abdel Ghafar, A. (2025). The Digital Silk Road: Tech-diplomacy as a paradigm for understanding technological adoption and emerging digital regulations in MENA. Asian Journal of Law and Society, 12(2), 1–26. https://doi.org/10.1017/als.2024.30
Lei, C. (2018). From educational informatization 1.0 to 2.0: The direction and strategy of China’s digital education development in the new era. Journal of East China Normal University (Education Science Edition), 36(1), 98–103, 164. https://doi.org/10.16382/j.cnki.1000-5560.2018.01.012
Liu-Schuppener, X. (2023). Artificial intelligence and digitalization in China’s education system: A systematic analysis of the policy framework and underlying strategies (Working Papers on East Asian Studies No. 136). University of Duisburg-Essen. https://www.econstor.eu/bitstream/10419/271536/1/1847419488.pdf
Ma, C. (2025). China’s achievements in digital education in the wake of Education Informatization 2.0 Action Plan. Science Insights Education Frontiers, 27(1), 4435–4451. https://doi.org/10.15354/sief.25.re488
Ma, R., Cortes, M., & Bowden, M. (2026). Massive list of Chinese online course platforms in 2026. Class Central. https://www.classcentral.com/report/chinese-mooc-platforms/
Ministry of Education of the People’s Republic of China. (2018). Education informatization 2.0 action plan. http://www.moe.gov.cn/srcsite/A16/s3342/201804/t20180425_334188.html
OECD. (2023). Digital education outlook 2023: Towards an effective digital education ecosystem. https://doi.org/10.1787/c74f03de-en
Osadcha, K. P., Osadchyi, V. V., Kruglyk, V. S., & Spirin, O. M. (2022). Model of blended learning in higher educational institutions: Development, implementation and evaluation. Information Technologies and Learning Tools, 91(5), 158–169. https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.5045
Selwyn, N. (2022). Education and technology: Key issues and debates. Bloomsbury Academic.
Semenikhina, O. V. (2022). Digital transformation of education and teacher training: Current challenges. Information Technologies and Learning Tools, 89(3), 1–15. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/4975
Shen, L., Zhang, Z., Wang, Y., & Chen, W. (2024). The new-generation smart campus based on 5G: Using the construction of the 5G-based smart campuses of Zhejiang University as an example. Modern Educational Technology, 3, 116–126. https://doi.org/10.3969/j.issn.1009-8097.2024.03.012
Spirin, O. M., Oleksiuk, V. P., Vasylenko, Y. V., & Sirenko, O. M. (2024). Model for the development of digital competence of research and teaching staff. Information Technologies and Learning Tools, 104(6), 156–179. https://doi.org/10.33407/itlt.v104i6.5889
Tielin, L. (2025, February 13). China shares higher education resources globally. People’s Daily. https://subsites.chinadaily.com.cn/Qiushi/2025-02/13/c_1070018.htm
UNESCO. (2023). Technology in education: A tool on whose terms? https://www.unesco.org/gem-report/en/publication/technology
Vorotnykova, O., Dziabenko, O., & Morze, N. (2025). Perspectives of implementation of personalized learning using artificial intelligence in higher education. Information Technologies and Learning Tools, 105(1), 144–157. https://doi.org/10.33407/itlt.v105i1.5893
XuetangX. (2026). XuetangX MOOC platform. https://mooc.global/xuetangx/
Zawacki-Richter, O., & Jung, I. (2023). Handbook of open, distance and digital education. Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-19-2080-6
Zhu, M., & Bonk, C. J. (2019). Designing MOOCs to facilitate participant self-directed learning: An analysis of instructor perspectives and practices. International Journal of Self-Directed Learning, 16(2), 39–60. https://doi.org/10.24059/olj.v23i4.2037
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Аліна Сбруєва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
