СУЧАСНИЙ ПІДРУЧНИК ЯК ОСНОВА МЕДІАТВОРЧОСТІ НА УРОЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i8-004Ключові слова:
медіаосвіта;, медіаграмотність;, медіакультура;, медіатворчість;, медіазасіб;, медіатекст;, текстотворчість;, урок української мови.Анотація
У статті розглянуто підручник з української мови для 5 класу авторського колективу А. Онатій і Т. Ткачука (2022) як один із засобів формування медіатворчих навичок учнів 5 класу на уроці української мови у Новій українській школі. Описано та проаналізовано наукові праці зарубіжних та українських дослідників з питань медіаосвіти й медіатворчості, а також законодавчі документи, що регламентують їх розвиток в Україні. Визначено спільне та відмінне у наукових твердженнях учених. На основі цього розкрито значення поняття «медіаосвіта», «медіатворчість», «текстотворчість» у контексті сучасного освітнього процесу. Наголошено на актуальності творчого підходу до організації навчання у Новій українській школі, а саме на можливостях усіх учасників освітнього процесу (учителя і учня) реалізувати власний потенціал і відійти від традиційних форм і методів роботи. Підкреслено ключову роль сучасного підручника з української мови у формуванні медіаграмотності учнів й активізації до пізнавальної діяльності. Схарактеризовано принципи, за якими створювали та наповнювали зміст навчального видання. Продемонстровано доцільність застосування діяльнісного підходу у підготовці завдань та вправ, які спрямовані на розвиток навичок творчого сприйняття, осмислення, інтерпретації й створення текстів і медіа текстів. Описано перспективність їх використання при вивченні української мови. Акцентовано увагу, на тому, що зразки художніх творів формують естетичний смак дітей, а ілюстративний матеріал сприяє підвищенню зацікавленості навчальним процесом і розвиває світогляд дитини, збагачує її світосприймання. Зауважено, що авторський колектив А. Онатій і Т. Ткачука має на меті сформувати свідому україномовну особистість, яка розглядатиме рідну мову не лише як частину світової системи, але і як самобутній організм, який постійно росте, оновлюється, розвивається, набуває цінності. Доведено, що проаналізований підручник з української мови для 5 класу авторського колективу А. Онатій і Т. Ткачука сприяє формуванню та розвитку медіатворчих здібностей та умінь в учнів у Новій українській школі.
Посилання
Баришполець О. Т., Найдьонова Л. А., Мироненко Г. В., Голубєва О. Є., Різун В. В., Сергійчук Г. В., Стерденко С. М., Стрільчук О. М., Череповська Н. І. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід : навч.-метод. посіб. Київ: Міленіум. 2010. 440 c.
Бондаренко Н. В. Медіатекст як ресурс осучаснення й збагачення змісту підручника української мови. Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. 2021. Вип. 27. С. 15–26. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-15-26
Бутурліна О. В. Медіатворчість як різновид творчої діяльності особистості. Гілея. 2013. Вип. 69. С. 475-480.
Бутурліна О. В. Освіта як творчість особистості. Філософія. Культура. Життя. 2013. Вип. 39. С. 147–156. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkzh_2013_39_16
Вознесенська О. Л. Медіа-активність як фактор становлення особистості сучасного студента. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Генеза буття особистості». Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство». 2011. Том ІІ. С. 18–25.
Вознесенська О. Л. Медіатворчість як засіб розвитку соціального оптимізму в умовах медіатравматизації. Матеріали науково-практичного семінару «Медіатворчість в сучасних українських реаліях: протистояння медіатравмі». URL: http://mediaosvita.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/voznesenska-mediatvorchist-yak-zasib-rozvytku-sotsialnogo-optymizmu-tezy-s-anotatsiyamy-1.pdf
Голуб Н. Б. Особливості текстотворчої діяльності учнів 5-7 класів в умовах компетентнісного навчання української мови. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 16: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. 2013. Вип. 20. С. 72–76.
Горошкіна О. М. Зміст і структура сучасного шкільного підручника української мови в компетентнісному вимірі української освіти. Проблеми сучасного підручника. 2019. Вип. 22. С. 57–66. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2019-22-57-66
Грона Н. В. Текстотворчий перфоменс у системі підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія. 2023. Вип. 1. С. 47-49. https://doi.org/10.32782/philspu/2023.1.8.
Державний стандарт базової середньої освіти. (2020). Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#n16.
Іванов В. Ф., Волошенюк О. В. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник. За науковою редакцією В. В. Різуна. Київ: Центр вільної преси. 2012. 352 с.
Колеснікова І. В. Медіатворчість як засіб розвитку медіакультури педагогів у закладах післядипломної педагогічної освіти. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 18. Т. 1. С. 199–202.
Концепція впровадження медіаосвіти в Україні схвалено постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150. URL: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya.
Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) / за ред. Л. А. Найдьонової, М. М. Слюсаревського. Київ. 2016. 16 с.
Литвин А. В. Завдання медіа-освіти в контексті підвищення якості професійної підготовки. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2009. № 4. С. 9–21.
Медушевський А. П. Викладання фонетики і морфології української мови у восьмирічній школі. Київ: Рад. Школа 1962. 320 с.
Найдьонова Л. А. Медіапсихологія: основи рефлексивного підходу: підручник. Кіровоград: Імекс-ЛТД. 2015. 244 с.
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska- shkola-compressed.pdf
Онатій А., Ткачук Т. Українська мова: підруч. для 5 кл. закл. заг. серед. освіти. Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 2022. 306 с.
Онкович Г. В. Медіаосвіта як інтелектуально-комунікатив на мережа. Вища освіта України. 2008. № 3. С. 130-137.
Череповська Н. І. Медіатворчість як соціально-психологічний ресурс особистості. Типологія відеосприймання. Збірник наукових праць Інституту психології АПН України «Актуальні проблеми психології» у 12 томах; [за ред. В. О. Моляко]. 2009. Т.12. Вип. 8. С. 318-325.
Шуляр В. І. Медіаосвіта: стратегія й тактика співпраці медіапедагогів і бібліотекарів. Збірник статей П’ятої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси. 2017. С. 331–336.
Carisson U, Feilitzen C. von. (Eds.) Children and Media: Image, Education. Participation. Goteborg : UNESCO & NORDICOM. 1999. P. 24-26.
Gerbner G. Educators Activists Organize to Promote Media Literacy in U.S. The New Citizen. Vol. 2. No 2. 1995. P. 29-31
Crawford J., Irving C. Information literacy:The link between secondaryand tertiary education projectand its wider implications. Journal of librarianship and information science, 39 (1), 2007. https://doi.org/10.1177/0961000607074812
Kubey R. (Ed.) Media Education: Portraits of an Evolving Field. Media Literacy in the Information Age. New Brunswick & London: Transaction Publishers. 1997.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Наталія Грицак, Марія Гудз
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
