АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЙ ТЕНІСИСТІВ 10-12 РОКІВ З УРАХУВАННЯМ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТЕМПЕРАМЕНТУ І МОНІТОРИНГУ ПОКАЗНИКІВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ

Анотація

Підготовка тенісистів віком 10-12 років охарактеризована акцентом на техніко-тактичну підготовленість, високий рівень розвитку фізичних та психофізіологічних якостей, формуванням індивідуального стилю гри, проте спостерігається недостатня саморегуляція психічного стану та контролю психологічної готовності спортсменів. Метою дослідження є проаналізувати показники техніко-тактичних дій тенісистів 10-12 років з урахуванням властивостей темпераменту і моніторингу показників частоти серцевих скорочень. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні прийняли участь 36 тенісиста віком 10-12 років, які займаються у секції тенісу спортивного клубу «Політехнік» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Для визначення властивостей темпераменту тенісистів застосовували методику професора Г.Ю. Айзенка з використанням опитувальника версії EPQ (Eysenck Personality Questionnaire). Показники частоти серцевих скорочень фіксувались за допомогою нагрудних кардіодатчиків Polar Team 2. Результати. Проведено дослідження властивостей темпераменту серед тенісистів 10-12 років. Відзначено прояви всіх типів темпераменту, але більшою мірою виявлено приналежність досліджуваних спортсменів до групи холериків (46,9%) та сангвініків (34,4%). Зазначено, що у тенісистів з типом темпераменту «холерик» виконано більшу кількість технічних дій за гру – 193 удари, «сангвініки» - 161 удар, «меланхоліки» - 120 ударів, а у «флегматиків» - 90 ударів. Показники ЧСС у тенісистів відрізнялись залежно від типу темпераменту. Висновки. Представлені результати проведеного дослідження дозволяють підібрати найефективніші технічні дії для тенісистів 10-2 років з урахуванням типів темпераменту. Вони дозволяють провести індивідуалізацію процесу фізичної, функціональної та психологічної підготовки з урахуванням типу темпераменту, підвищити ігрову активність тенісистів, підібрати засоби регуляції психічного стану для контролю над стомлюваністю в ігровій діяльності, оцінити ігрові ситуації, обсяг та інтенсивність фізичних навантажень з урахуванням типу темпераменту гравців, оцінити стан психічної готовності до змагальної діяльності.