READINESS OF SCIENCE & MATH TEACHERS TO APPLY STEM TECHNOLOGIES IN PROFESSIONAL ACTIVITIES ACCORDING TO THE COGNITIVE CRITERION INDICATORS
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i7-015Keywords:
teachers of natural and mathematical disciplines, STEM, STEM technologies, cognitive criterion, training of future teachers, professional trainingAbstract
The development of STEM education requires teachers to have knowledge in science and mathematics, comprehensive interdisciplinary knowledge, and the ability to integrate various fields of science, technology, and engineering into the educational process. That calls for new approaches to building teachers' readiness that involve the development of cognitive abilities, including the ability to analyze and critically think creativity, and the ability to innovate. In the article, we present a brief theoretical analysis of scientific sources of domestic and foreign scholars, which allowed us to clarify the concept of "readiness of teachers of natural and mathematical disciplines to use STEM technologies in their professional activities." Considering the approaches to determining the readiness criteria, the criteria are formulated, among which we single out the cognitive criterion, which characterizes the totality of knowledge and ideas about the nature of professional activity, professional knowledge, skills, and abilities to implement STEM in the educational process. The indicators of the cognitive criterion are highlighted: 1) "awareness in the field of STEM," which reflects the level of knowledge of the future teacher about current trends in the development of STEM education and technologies used in STEM projects; 2) "comprehensive interdisciplinary knowledge," which reflects knowledge of various disciplines of the natural and mathematical cycle, as well as an understanding of interdisciplinary connections within STEM and the ability of the future teacher to make connections. The methods of calculating indicators for determining the readiness levels of teachers of natural and mathematical disciplines to use STEM technologies in their professional activities are described. The results of the pedagogical experiment, which was processed according to the Student's criterion, are presented. It has been confirmed that the level of formation of the knowledge component of readiness according to the indicators of the cognitive criterion (awareness of STEM and the availability of comprehensive interdisciplinary knowledge) has positive dynamics in the experimental group.
References
Барда С. І. Когнітивний компонент готовності майбутнього вчителя початкової школи до реалізації синергетичного підходу в процесі педагогічної взаємодії. The Scientific Heritage, 2021. №60(4). С. 16-19.
Баюрко Н. В. Підготовка майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2017. 22 с.
Білоусова Л., Життєньова Н. Компоненти готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до застосування технологій візуалізації у предметно-професійній діяльності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, 2018. №3. С. 80-87.
Борозенець Н. Сутність і структура дослідницької компетентності бакалаврів з аграрних наук у процесі вивчення математичних дисциплін. Освіта. Інноватика. Практика, 2022. Том 10, № 7. С. 13-18. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol10i7-002.
Василенко О. Компоненти готовності студентів-психологів до використання інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності. Adaptive Management: Theory and Practice. Series Pedagogics, 2020. №9. С. 17.
Візнюк В. В.; Буздуган О. А. Когнітивний компонент готовності майбутніх педагогів до використання цифрових технологій в умовах дистанційного навчання. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, 2022. Випуск 86. C. 51-56.
Діда Г. Професійний саморозвиток особистості студента медичного коледжу: мотиваційно-цінісний компонент. Освіта. Інноватика. Практика, 2023. Том11, No5. С. 13-17. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i5-002.
Дроздова К. Є. Критерії та показники сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання. Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, присвяченої Дню початкової освіти, м. Ніжин, 19 жовтня 2018 р. / за заг. ред. Є. І. Коваленко, упоряд. Н. В. Білоусова. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018. с. 86-87.
Друшляк М. Критеріальна база дослідження рівнів сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Фізико-математична освіта, 2020. Вип. 4(26). С. 40-44.
Криворучко І. І. Критерії та показники сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики. Актуальні питання у сучасній науці, 2023. № 4(10). C. 326-337.
Миронюк Т. Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 2018. № 1. С. 199-206.
Моцний Ф. В. Аналіз непараметричних і параметричних критеріїв перевірки статистичних гіпотез. Частина II. Критерії узгодження Романовського, Стьюдента і Фішера. Статистика України, 2019, №1. С. 13–23. https://doi.org/10.31767/su.1(84)2019.01.02.
Муляр Н. Знаннєвий та діяльнісний компоненти екологічної компетентності здобувачів освіти. Матеріали конференцій МЦНД, 2022, Львів, Україна. С. 58-60.
Семеніхіна О. В. Теорія і практика формування професійної готовності майбутніх учителів математики до використання засобів комп'ютерної візуалізації математичних знань. Дисертація на здобуття ступеня доктора наук за спеціальністю 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти. Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет», 2017. 490 с.
Семеніхіна О.В. Впровадження моделі формування професійної готовності майбутніх учителів математики до використання засобів комп’ютерної візуалізації математичних знань: теоретичний критерій. Фізико-математична освіта, 2016. Випуск 3(9). С. 95-108.
Семеніхіна О.В., Шамоня В.Г. Впровадження моделі формування професійної готовності майбутніх учителів математики до використання засобів комп’ютерної візуалізації математичних знань: мотиваційний критерій. Фізико-математична освіта, 2016. Випуск 2(8). С. 109-118.
Чорноус В. Основні критерії та показники сформованості професійної компетентності студентів педагогічних спеціальностей. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. Вип 31, том 4. С. 232-237.
Юрченко А. О. Динаміка розвитку ІК-компетентності майбутніх учителів фізики: когнітивний критерій. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогіка. 2019. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2019_1_13.
Юрченко А.О. Визначення динаміки розвитку інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх вчителів фізики за показниками технологічного критерію. Фізико-математична освіта. 2018. Випуск 4(18). С. 183-189.
Юрченко К. В., Семеніхіна О. В. STEM-освіта на відкритих освітніх платформах. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: Центрально-український державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2023. Випуск 208. С. 282-287. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-208-282-287.
Яцюк М. Когнітивний компонент креативності особистості юнацького віку. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», 2022. Вип. 2. С. 56-61.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2024 Катерина Юрченко
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Authors grant the journal a right of the first publication of the work under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License (CC BY-NC 4.0)that allows others freely to use (read, copy and print) submissions, search content and link to published articles, disseminate their full text and use them for any legitimate non-commercial purposes (i.e. educational or scientific) with the mandatory reference to the article’s authors and initial publication in this journal.
- Original published articles cannot be used by users (exept authors) for commercial purposes or distributed by third-party intermediary organizations for a fee.
