ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ У РОЗВИТКУ СЛОВНИКА ДІТЕЙ З ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol10i4-005Ключові слова:
загальне недорозвинення мовлення, розвиток словника, використання наочності, прийоми мнемотехніки, наочне моделюванняАнотація
Публікація актуалізує питання корекції загального недорозвинення мовлення у дітей старшого дошкільного віку та висвітлює вплив різних методик наочності на мовленнєвий розвиток дитини. Розширення словникового запасу дітей відіграє важливе значення у розвитку дитини тому що мовлення це – адаптація у суспільстві за допомогою обміну інформацію. Значну роль у формуванні мовлення займає рання діагностика мовленнєвих проблем та способи їх усунення. Тому використання наочних методик значно сприяє розвитку та корекції мовлення у дітей. У статті розглянуті особливості формування та розвитку словника у дітей дошкільного віку з загальним недорозвиненням мовлення за допомогою використання наочності. Діти означеної категорії зазнають труднощів через недостатній рівень розвитку мовлення, який багато в чому визначається недостатністю словникового запасу у оволодінні читанням, письмом та рахунком, а також у процесі розвитку комунікативних умінь та навичок. Ці фактори актуалізують дослідження дидактичних особливостей використання наочності у розвитку словника дітей із загальним недорозвиненням мовлення та вплив на його збагачення та активізацію застосування у корекційно-розвивальній роботі наочного моделювання, прийомів мнемотехніки. Під час проведення дослідження застосовувались еротичні та емпіричні методи. Робота містить огляд основних положень застосування наочності та окремих підходів для активізації словникового запасу, а саме методи наочного моделювання ,мнемосхеми, мнемотаблиці та мнемдоріжки. Важливе значення має поєднання наочного моделювання з іншими корекційними методами, які спрямовані на формування у дитини знань, умінь та навичок для правильного та зв’яного висловлювання. Спираюсь на практичні дослідження, вищезазначені методи є ефективними та сприяють збагаченню активного та пасивного словника у дітей з загальним недорозвиненням мовлення.
Посилання
Рібцун Ю. В. Формування усного мовлення у дітей молодшого дошкільного віку із загальним мовленнєвим недорозвитком: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.03. Київ, 2010. 42 с.
Рібцун Ю. В. Використання наочності в роботі з молодшими дошкільниками із загальним недорозвитком мовлення. Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання. 2010. No 4. С. 32–35.
Глухов В. П. Формирование связной речи детей дошкольного возраста с общим речевым недоразвитием. М.: АРКТИ, 2002. 144 с.
Малярчук А. Обстеження мовлення дітей. Дидактичний матеріал. Київ: Літера ЛТД, 2002. 104 с.
Боровик Л.О. Технологія наочного моделювання як засіб розвитку комунікативних здібностей дітей дошкільного віку. Молодий вчений: педагогічні науки, № 4 (92). 2021. С. 35 - 40
Стецюк І. Метод наочного моделювання в роботі з дітьми із ЗНМ. Логопед. 2012. № 3. С. 13-23.
Гайван Т. Я., Макарова С. М. Логопедична робота з дітьми (із загальним недорозвиненням мовлення ІІІ рівня). Харків : Веста: «Ранок», 2008. 198 с.
Копилова О. В., Ткаченко В. М. Використання символів у роботі з дошкільниками: навч. посіб. Харків: Вид-во «Ранок», 2009. 56 с.
Алексєєнко-Лемовська Л. В. Збагачення словника дітей старшого дошкільного віку в театрально-ігровій діяльності: монографія. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2021. 184 с.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Софія Потапенко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


