ГОТОВНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ STEM У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ КОГНІТИВНОГО КРИТЕРІЮ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i7-015Ключові слова:
вчителі природничо-математичних дисциплін, STEM, STEM-технології, когнітивний критерій, підготовка майбутніх вчителів, професійна підготовкаАнотація
Розвиток STEM-освіти вимагає від вчителів не тільки знань у природничо-математичних дисциплінах, але й комплексних міжпредметних знань, здатності інтегрувати різні галузі науки, технологій та інженерії у освітній процес. Це вимагає нових підходів до формування готовності вчителів, які передбачають розвиток когнітивних здібностей, зокрема здатності до аналітичного та критичного мислення, креативності, а також здатності до інноваційної діяльності. У статті ми представили короткий теоретичний аналіз наукових джерел вітчизняних та зарубіжних науковців, який дав змогу уточнити поняття «готовність вчителів природничо-математичних дисциплін до застосування технологій STEM у професійній діяльності». З огляду на основні підходи до визначення критеріїв готовності до певного виду діяльності від відомих науковців, сформульовані критерії, серед яких виділяємо когнітивний критерій, який характеризує сукупність знань та уявлень про характер професійної діяльності, фахових знань, умінь і навичок впровадження STEM у освітній процес. Виділено показники когнітивного критерію: 1) «обізнаність у галузі STEM», що відображає рівень знань майбутнього вчителя про сучасні тенденції розвитку STEM-освіти й технології, які використовуються в STEM-проєктах, 2) «комплексні міжпредметні знання», що відображає знання з різних дисциплін природничо-математичного циклу, а також розуміння міжпредметних зв’язків у рамках STEM та здатність майбутнього вчителя встановлювати зв’язки. Описано методики розрахунку показників для визначення рівнів готовності вчителів природничо-математичних дисциплін до застосування технологій STEM у професійній діяльності. Наведено результати педагогічного експерименту, який опрацьовано за критерієм Стьюдента. Підтверджено, що рівень сформованості знаннєвого компоненту готовності за показниками когнітивного критерію (обізнаність в галузі STEM та наявність комплексних міжпредметних знань) має позитивну динаміку в експериментальній групі.
Посилання
Барда С. І. Когнітивний компонент готовності майбутнього вчителя початкової школи до реалізації синергетичного підходу в процесі педагогічної взаємодії. The Scientific Heritage, 2021. №60(4). С. 16-19.
Баюрко Н. В. Підготовка майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2017. 22 с.
Білоусова Л., Життєньова Н. Компоненти готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до застосування технологій візуалізації у предметно-професійній діяльності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, 2018. №3. С. 80-87.
Борозенець Н. Сутність і структура дослідницької компетентності бакалаврів з аграрних наук у процесі вивчення математичних дисциплін. Освіта. Інноватика. Практика, 2022. Том 10, № 7. С. 13-18. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol10i7-002.
Василенко О. Компоненти готовності студентів-психологів до використання інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності. Adaptive Management: Theory and Practice. Series Pedagogics, 2020. №9. С. 17.
Візнюк В. В.; Буздуган О. А. Когнітивний компонент готовності майбутніх педагогів до використання цифрових технологій в умовах дистанційного навчання. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, 2022. Випуск 86. C. 51-56.
Діда Г. Професійний саморозвиток особистості студента медичного коледжу: мотиваційно-цінісний компонент. Освіта. Інноватика. Практика, 2023. Том11, No5. С. 13-17. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i5-002.
Дроздова К. Є. Критерії та показники сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання. Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, присвяченої Дню початкової освіти, м. Ніжин, 19 жовтня 2018 р. / за заг. ред. Є. І. Коваленко, упоряд. Н. В. Білоусова. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018. с. 86-87.
Друшляк М. Критеріальна база дослідження рівнів сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Фізико-математична освіта, 2020. Вип. 4(26). С. 40-44.
Криворучко І. І. Критерії та показники сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів інформатики. Актуальні питання у сучасній науці, 2023. № 4(10). C. 326-337.
Миронюк Т. Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 2018. № 1. С. 199-206.
Моцний Ф. В. Аналіз непараметричних і параметричних критеріїв перевірки статистичних гіпотез. Частина II. Критерії узгодження Романовського, Стьюдента і Фішера. Статистика України, 2019, №1. С. 13–23. https://doi.org/10.31767/su.1(84)2019.01.02.
Муляр Н. Знаннєвий та діяльнісний компоненти екологічної компетентності здобувачів освіти. Матеріали конференцій МЦНД, 2022, Львів, Україна. С. 58-60.
Семеніхіна О. В. Теорія і практика формування професійної готовності майбутніх учителів математики до використання засобів комп'ютерної візуалізації математичних знань. Дисертація на здобуття ступеня доктора наук за спеціальністю 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти. Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет», 2017. 490 с.
Семеніхіна О.В. Впровадження моделі формування професійної готовності майбутніх учителів математики до використання засобів комп’ютерної візуалізації математичних знань: теоретичний критерій. Фізико-математична освіта, 2016. Випуск 3(9). С. 95-108.
Семеніхіна О.В., Шамоня В.Г. Впровадження моделі формування професійної готовності майбутніх учителів математики до використання засобів комп’ютерної візуалізації математичних знань: мотиваційний критерій. Фізико-математична освіта, 2016. Випуск 2(8). С. 109-118.
Чорноус В. Основні критерії та показники сформованості професійної компетентності студентів педагогічних спеціальностей. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. Вип 31, том 4. С. 232-237.
Юрченко А. О. Динаміка розвитку ІК-компетентності майбутніх учителів фізики: когнітивний критерій. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогіка. 2019. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2019_1_13.
Юрченко А.О. Визначення динаміки розвитку інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх вчителів фізики за показниками технологічного критерію. Фізико-математична освіта. 2018. Випуск 4(18). С. 183-189.
Юрченко К. В., Семеніхіна О. В. STEM-освіта на відкритих освітніх платформах. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: Центрально-український державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2023. Випуск 208. С. 282-287. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-208-282-287.
Яцюк М. Когнітивний компонент креативності особистості юнацького віку. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», 2022. Вип. 2. С. 56-61.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Катерина Юрченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
