THE CONTENT AND STRUCTURE OF FUTURE EDUCATION MANAGERS՚ DIGITAL COMPETENCE
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i7-009Keywords:
digitalization of education, professional training of future education managers, digital competence, structure of digital competence, componentsAbstract
The article substantiates the relevance of studying the content and structure of future education managers’ digital competence in the context of digitalization, wartime challenges, and Ukraine’s European educational trajectory. It is emphasized that a contemporary education manager should be viewed not only as a user of digital tools but as an agent of digital leadership able to plan digital transformation, organize digital infrastructure, work with educational data, support teachers in the use of technologies, and ensure a safe, inclusive, and ethical digital environment. The purpose of the article is to define a modern understanding of future education managers’ digital competence and justify its structure. The study employs theoretical methods: analysis of international framework documents and Ukrainian regulations; generalization of scholarly approaches; comparison; systematization; and modeling. The analysis draws on DigComp 3.0, DigCompOrg, DigCompEdu, UNESCO and OECD documents, as well as Ukrainian regulations on digital transformation in education. Future education managers’ digital competence is interpreted as an integrative professional and managerial characteristic that combines digital literacy, analytical skills, ethical responsibility, and readiness for innovation. This competence enables future specialists to exercise digital leadership, manage digital transformation of an educational organization, make evidence-informed decisions based on data, and develop a safe, inclusive, and technologically capable educational environment. Its structure comprises strategic leadership, organizational managerial, technological, pedagogical, socio-ethical, and reflective-innovative components. Each component is manifested at the cognitive, activity-based, and value-reflective levels. The proposed structure may serve as a basis for developing criteria, indicators, and diagnostic tools for assessing the digital competence of future education managers.
References
Cosgrove, J. and Cachia, R. (2025). DigComp 3.0: European Digital Competence Framework (5th ed.). Publications Office of the European Union. https://data.europa.eu/doi/10.2760/0001149.
Di Vinadio, T.B., van Noordt, C., Vargas Alvarez del Castillo, C., & Avila, R. (2022). Artificial intelligence and digital transformation: Competences for civil servants. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000383325.
European Schools. (2025). Legal and pedagogical guidelines for the educational use of generative AI in the European Schools. Schola Europaea. https://www.eursc.eu/BasicTexts/2025-01-D-66-en-2.pdf.
Hamzah, N. H., Radzi, N. M., & Omar, I. M. (2025). Digital Leadership Competencies Through a Systematic Literature Review: Bridging Educational Development and Organizational Success. International Journal of Modern Education, 7 (24), 37-64. https://doi.org/10.35631/IJMOE.724003.
Kampylis, P., Punie, Y., Devine, J. (2015). Promoting Effective Digital-Age Learning: A European Framework for Digitally-Competent Educational Organisations (DigCompOrg). Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2791/54070.
OECD. (2025). OECD Review of Digital Education Policy in the Netherlands. OECD Publishing. https://www.oecd.org/en/publications/oecd-review-of-digital-education-policy-in-the-netherlands_91118813-en/full-report/.
Office of Educational Technology. (2023). School leader digital learning guide. U.S. Department of Education. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED628124.pdf.
Punie, Y., Redecker, C. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu (EUR 28775 EN). Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770.
Tømte, C. E. (2024). Conceptualisation of professional digital competence for school leaders in schools with 1:1 coverage of digital devices. Computers & Education, 222. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2024.105151.
UNESCO. (2023). Guidance for generative AI in education and research. https://doi.org/10.54675/EWZM9535
UNESCO. (2024). IIEP competency framework for educational planning and management. IIEP-UNESCO Global Training Strategy. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000389048.
UNESCO. (2024). Six pillars for the digital transformation of education. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000391299.
Witthöft, J., Aydin, B., & Pietsch, M. (2025). Leading digital innovation in schools: the role of the open innovation mindset. Journal of Research on Technology in Education, 57(6), 1430–1449. https://doi.org/10.1080/15391523.2024.2398528.
Бодом, Г. Р. (2026). Управління розвитком цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти в умовах методичної роботи територіальних громад [Дисертація доктора філософії, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України].
Дегтярьов, В. (2025). Сучасний стан формування цифрової компетентності бакалаврів з менеджменту засобами інформаційних технологій. Освітологічний дискурс, 48(1), 41–49. https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.1.4.
Дегтярьов, В. Ю. (2026). Використання інформаційних технологій для формування цифрової компетентності фахівців з менеджменту. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 78, 66-76. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2025-78-66-76.
Золочевська, О., Бодом, Г. (2025). Модель управління розвитком цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Вісник післядипломної освіти: збірник наукових праць. Серія «Педагогічні науки», 34(63), с. 96–114. https://doi.org/10.58442/3041‐1831‐2025‐34(63)‐96‐114.
Калініченко, Є., Кубіцький, С. (2025). Цифрова компетентність керівників закладів освіти: теоретичні аспекти, структурування та практичні підходи. Наукові інновації та передові технології, 2(42), 1387-1400. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2025-2(42)-1387-1400.
Карлінська, Я. (2026). Теоретичні засади формування цифрової компетентності керівників закладів освіти. Перспективи та інновації науки, 2(60), 701-711. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2026-2(60)-701-711.
Кабінет Міністрів України. (2021, 3 березня). Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей: Розпорядження № 167-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-р#Text.
Лондар, С., Литвинчук, А., Терещенко, Г., Гапон, В., Анісімова, О. (2024). Автоматизація збору та аналізу звітності шкіл із використання коштів державних освітніх субвенцій. Інформаційні технології і засоби навчання, 102(4), 108-129. https://doi.org/10.33407/itlt.v102i4.5612.
Міністерство економіки України. (2021, 17 вересня). Про затвердження професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти»: Наказ № 568-21. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2021/09/22/Nakaz-568-zatverdzh.standartu.keriv.22.09.pdf
Міністерство освіти і науки України. (2026, 3 червня). Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності: Наказ № 871. https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-typovoi-prohramy-pidvyshchennia-kvalifikatsii-pedahohichnykh-ta-naukovo-pedahohichnykh-pratsivnykiv-z-rozvytku-tsyfrovoi-kompetentnost.
Рамка цифрових компетентностей для державних службовців України. Проєкт. (2021). https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/2902-2619_ramka_derzsluzbovci_3_compressed.pdf.
Міністерство освіти і науки України, & Міністерство цифрової трансформації України. (2025). Рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти. https://storage.thedigital.gov.ua/files/5/b5/1de422b38985d037d9ba8f9f6cb2ab58.pdf
Downloads
Published
Issue
Section
How to Cite
License
Copyright (c) 2026 Володимир Іванчук
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Authors grant the journal a right of the first publication of the work under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License (CC BY-NC 4.0)that allows others freely to use (read, copy and print) submissions, search content and link to published articles, disseminate their full text and use them for any legitimate non-commercial purposes (i.e. educational or scientific) with the mandatory reference to the article’s authors and initial publication in this journal.
- Original published articles cannot be used by users (exept authors) for commercial purposes or distributed by third-party intermediary organizations for a fee.
